Рябий леб дь

 .    Рябий лебідь Рябий лебідьЗдоров Ваську.  Привєт Петюню.  Ну як діла?  А як у Польщі...  Тобто?  А той пан у кого больший...  Тактактак...  А твої як справи?  Та як в Данії.  Ну і що ж там?  Жінку мають а чоловік в ожиданії.  Ага зрозуміло... Ну але ще ж не так як у Донбасі?  О а це ж як?  Жінку мають а чоловік у запасі.   Та ні. Ще не так гидкесенько. А ти  ну й чудило. Сказано ж Триндюк. Ну чудило то не мудило. Коротше красно дякую тобі куме на добрім слові. І додам що й у тебе теж відповіді не в кармані на аркані. Що ж от і справили тудиньсюдинь слівцеперекинь... Тактак... А погодка ж сьогодні яка... То й досі ще зима скалиться  але й весна жбо вже скоро не забариться. Да... А вже весна а вже красна... На степу трава зелена піде на степу в низинах та навколо озерець квіти виростуть різноманітні... І як запахтять як... Повальний гормон посеред молодняку заграє... Та хіба ж тільки у них? Та й в нас теж. І куди ж ми з цього ковчегу подінемося? А погляньно кумцю тобі найближче а чи там в кущах ніяка вирождьонная у нашому селі потвора з довгими вухами та добре змащеним лепетометом у засаді не залягла?  Начебто чисто. То це є добре. Отож і у нас гормон заграє але... трішечки... так... тихіше! О то ти вже до такого кавуна викохався що аж хвостик підів`янув? Ну ще не дуже підів`яв але тепер не те вже мило що зовсім і не змилюється. На п`ятеричок за ніч не тягну але й до однопалчанина ще далеченько. Так би мовити післяобід то ще не надвечір`я...  Та що ми все про мене та про мене. От наприклад ти в нас все той же Трахтор К як і у часи юності? Та де вже там. Ото як розплодилася на голові шкура з коліна тоді й послабшала бойова пружина... Ну сам знаєш де то. Та мені не треба на передні зуби розжовувати ми ж з тобою ще з часів занять спортивною ходьбою попід  столом дружимо... А пам`ятаєш нашу парубоцьку серенаду про народного героя Рябка? Та ще й так виразно та чітко мов за горбатих часів  назву горілчаного магазину у райцентрі. А не бре`? Анітро. Та як не віриш то тепер слухай але пряди вухами аж уважно… Залюбки. Отож.  Прийшла зима... В наше село вступили німці... І одразу перевішали всіх котів і собак... Але ми свого Рябка заховали на горищі... Міцно сповили його пащу й решту старезними кальсонами і накрили ваганами однієї з тими пелюшками молодості...  Але за ним полював одразу аж цілий фюрер. Тільки маленький і собачий а як коротше то унтерпесфюрер... Він довго і ласо обмацував та обнюхував носопиркою вагани з Рябком у кальсонах під ними... Але обережний та пильний пес надійно всеохоплений білизною натільною надсилу здержуючи палку зненависть до ворога сидів тихо мов той клуночок картоплі у найвідділенішому куточку погреба... І німці поїхали вивозячі з собою полоненого облизня. І лижучи його хоч й старанно але якось дещо подекуди розчаровано... Та недовго буяла наша палка радість... Навесні підлі фашистські кати знову вступили у село... І підступно на подовженому повідку привели із собою хтиву провокаторку  сучку Грету... Яка на службу світовому фашизму підставляла почуття кохання...  Бідолашний Рябко у  вищевказаних кальсонах та під вищеназваними ваганами мужньо тримався аж цілих півхвилини... І зрештою таки втратив від тієї всепоглинаючої пристрасті капловуху голову. І у пекучій пеком нестямі спочатку продер зубами в кальсонах обоє холош і лигонув пуговку між ними. А потім з грюкотом перекинув вагани усіляка молодість яких на ті часи минула. Вже давно й безповоротно... І таким чином став для вияву світлих почуттів зовсім вільний...  Рябим та подекуди у реп`яхах лебедем на крилах всеспалюючого кохання він стрімко полинув з горища у двір до підступної ворожої звабниці... І тут же втрапив прямісінько у заплямовані невинною кров`ю пазуристі лапи клятого ката унтерпесфюрера та його ницої зграї... І у тому ж подвір`ї на сухій покрученій груші трагічно обірвалося коротке але дуже яскраве життя нашого любого Рябка...  І ось на його могилі зібралися найвірніші друзі... Шарко й Бровко Білочка й Шайбуня Тузик та ще один Рябко... І заспівали такої сумної пісеньки...  . Ой Рябко Рябко що ж ти наробив? На кого ж ти нас покинув? Ой Рябко Рябко що ж ти наробив? Нащо ж нагло так загинув?  . Ой Рябко Рябко що ж ти учинив? По тобі ж громада плаче... Ти ж Рябко Рябко серце відчинив Мов Ромео хоч собаче!  Молодця куме пам`ять твоя майже як в угоївського завмага що усьому селу на список без списку горілку продає і ще ні разу з боргами тими не помилився. Хоч і не угоївський Казьонкович я але теж на неї не жаліюся…  Да а скількох ми на це гавшоу дівок припарубкували... І яких... У самому цвіту... Іменно у самому цвіту. Ще не в соку. Соком вони трохи пізніше наливаються... Да здебільшого років як за двадцять... Знаєш а ти таке хороше слово тількино сказав. І яке ж це? „Наливаються”. Пойняв не дурень. Був би дурень – не пойняв би. Ну й налий якщо таке вже хороше. Легко. Пішли у погріб. Там живе врожай цього року. І вже вистояв нівроку. Історії Малої Історії