Рецензии на произведение «Ба-бо-ба-ба»
Показывать в виде списка | Развернуть сообщения
отаке життя... і, як не крути, всі ми в ньому пов*язані і взаємозалежні...
Ніби просто описання подій, але кожен в ньому може побачити щось своє, якийсь глибший сенс...
Юлианна Бойчук 27.05.2013 14:36 Заявить о нарушении
Петро Домаха 27.05.2013 20:36 Заявить о нарушении
...wpiznawano zanadto ^((
Василина Иванина 20.05.2012 20:27 Заявить о нарушении
Здається, що занадто - то не здраво...
А куди поділася кирилиця?
Петро Домаха 21.05.2012 16:45 Заявить о нарушении
Сидят три неадертальца вокруг костра и разговаривают. Первый говорит:
- Ба!..
Другой говорит:
- Бу!..
А третий:
- Бы!..
С пожеланиями...
Виктор Ковалев 24.05.2011 11:35 Заявить о нарушении
Майже: «Я крокую по Полтаві»))
Пане Петре, страшенно скучила за Вашою неповторною прозою.
І хоч картинки дуже сучасні і сумні, все ж, десь глибоко, теплиться в них щось таке українське… , таке близьке і щемливе.
З теплом і повагою,
Наталія
Брия Пишущая 16.05.2011 22:43 Заявить о нарушении
Ми ж бо маємо багато близького у відчуттях і поглядах на світ.
З теплом.
Петро Домаха 17.05.2011 18:27 Заявить о нарушении
Пане Петре, кілька майстерних мазків - і уже перед очима читача колоритна замальовка сучасного міста з усіма його несуразностями: поросятами на газоні, обшарпаною школою та лискучим банком, бомжами та банкірами, де в кожного власний дрес-код, пробуджуючим півнячим співом та Аве Марією біля підземки.
Ваші твори примушуть включати усі органи чуттів: динамічно, органічно, тактильно.
Ладослава Идущая 17.04.2011 13:53 Заявить о нарушении
Відчувати, що ти не один та є ще люди, яким близькі, суголосні твої думки.
Власне, чого ще вимагати від життя?
Дякую, пані Людмило!
Петро Домаха 17.04.2011 15:36 Заявить о нарушении
"Екзотична пара" - такі пари, пане Петре, на жаль, вже не є екзотичними, вони...е-е-е... якогось іншого вже потребують означення:)
У Василини Іванини прочитала пояснення когось з рецензентів про те, що то є хокку. То у Вас, пане Петре, саме українське хокку. Жартую. Але дуже вдало оповідання поділене на чотири сюжети, за якими наче мимохіть спостерігають вчителька й учні. І кожен з сюжетів - як риска ієрогліфа, і кожному українцю той ієрогліф уже відомий. Ось і діти вже його вивчають.
Мені подобається Ваше письмо і його смислове наповнення.
Ирина Мадрига 10.04.2011 19:09 Заявить о нарушении
Так влаштований, що дуже радію коли відчуваю, знаходжу споріднені душі...
Знаєте, мій внук ходив до тої школи. Якось, ремонтуючи меблі в класі, довелося бачити оту "кориду" з кабанчиком. Ось потепліє і бандурист з"явиться.
Удачі Вам та успіхів.
Петро Домаха 10.04.2011 20:49 Заявить о нарушении
Читаю і намагаюсь вгадати, з яких Ви областей України. Точно не зі сходу і не з півночі.
Дякую!))
Татьяна Кошкина-Сокол 08.04.2011 14:30 Заявить о нарушении
Дуже радий, що завітали на сторінку.
Я народився і виріс на Полтавщині. Недалеко від Великих Сорочинців.
І ось уже 20 літ живу в Полтаві.
Творчих успіхів Вам.
Петро Домаха 08.04.2011 19:50 Заявить о нарушении