Рецензия на «Якби знав, де впаду» (Константин Франишин 2)
Дуже сподобалося оповідання! Особливо мова - яскрава, бездоганна, рідна! Злодії поплатилися життям за свій вчинок, але ж не бери чужого, щоб потім не шкодувати! Лиш те, що зароблене власним трудом, приносить почуття гордості та самоповаги, а добуте обманом чи вкрадене - добра не приносить, тільки душу марає. Щиро вдячна, Костя! З повагою, Варвара. Варвара Можаровская 06.09.2018 12:50 • Заявить о нарушении
Тож бо, Варваро, це тобі не зірки з неба хапати. Дуже вдячний за таку несподівано вдачну рецьку. Ніколи б навіть не второпав, що вона може навести таке надзвичайне враження.
Константин Франишин 2 25.08.2018 20:01 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
