Рецензия на «Коли цв туть яблун» (Сергей Носиков)

"Як це гарно, - думав він, - коли навкруги все біле від краси: думки, дерево, квіти, плаття. Марія не буде проти стати моєю дружиною. Дарма, що ми мало знайомі, зате ми любимо один одного і серцю не накажеш».

Як гарно, що навкруги все біле від краси? Напрочуд химерна заява, особливо перелік цієї краси: думки, квіти, плаття і самотнє дерево.

"Марія не буде проти стати моєю дружиною". Марія не буде проти стати? Я "буду проти стати"!

Слово малознайомі пишеться, так, як у мене.

"зате ми любимо один одного"

Гестапо сразу бы разоблачило Вас, Сергей Носиков, - Вы не тот, за кого пытаетесь себя выдать. Справжній українець висловився б так:

однак ми кохаємо одне одного.

Дальше читать не стал - у меня больное сердце, чтобы пережить этот позор в полном объёме.

Вы ничего лучшего не придумали, как появиться на русском сайте с опусом, написанном на плохом "суржике" с массой ошибок?!

Немедленно редактируйте и не позорьте украинский язык! :(

Рой Рябинкин   02.09.2018 23:15   •   Заявить о нарушении