Петр Голубков - написанные рецензии

Рецензия на «Она была ему поэтом» (Ольга Кмит)

В условиях затянувшегося карантина набрел на короткий стишок "десятилетней выдержки", и попытался сделать "довольно вольный" перевод на украинский:

ВОНА БУЛА ЙОМУ ПОЕТОМ (вільний переклад П.Голубкова)

Вона була йому... поетом -
Чиясь дружина ця земна.
І половинкою дуету,
Ніби вона була одна.

Весну у осінь повернула
І здивувала, як краса,
Серед півсотні, що минуло -
Лиш мрією лишившись вся!

Вона була... поетом зовні -
Дружина любляча одна,
Категорична заборона,
І все ж... остання вже - Весна.

Здоровья, весны и удачи!

Петр Голубков   23.05.2020 10:41   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «Иду пешком из молодости в старость» (Ольга Кмит)

Давно не бывал я на своей страничке в "Проза.ру", окончательно перебравшись в "Стихи.ру"... Но от карантинного безделья принялся "скрести по полочкам и мести по сусекам", и случайно наткнулся на это стихотворение. Когда-то, помнится, я уже переводил Ваши понравившиеся стихи, а тут еще заинтриговало название, короче, решил я пройти пешком в обратном направлении... Прошу прощения, если что не так:

Я з молодості - пішки йду у старість (вільний переклад П.Голубкова)

Я з молодості - пішки йду у старість,
Інтуїтивно сповільнивши крок...
Що далі - дивлячись підсліпувато...
Поради зайві – з шурхотом в куток.

З запалу безтурботної дівиці -
В кряхтіння хворобливіших потуг...
А з ніжно-романтичної дурниці -
В бурчання ставших вдовами навкруг...
Йду пішки, не дотримуючись правил,
Закохана в світанки всі підряд,
І мрію, щоб мене там хтось направив,
І не дивлюсь сміливо вже назад!

А під ногами то пісок, то гравій,
То жижа обивательських клопот,
Невирішені бризки рівноправій,
І корчі проростаючих турбот...

Іду я пішки в старість, як додому,
Інтуїтино чередую «Ох!» та «Ах!»,
Все ж зневажаючи дурну цю втому,
Перемагаю свій дитячий страх...

Йду «килимовою доріжкою» реалій,
Крізь шепіт хвиль, що дивляться вже сни,
Закохана в непізнані ще далі,
Що зберігає смак колишньої весни...

Удачи!

Петр Голубков   11.04.2020 18:17   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «О себе» (Людмила Колбасова)

Уважаемая Людмила! Случайно познакомившись с Вами, благодаря азбуке Морзе, заглянул и на эту "автобиографическую" страничку. Прочитал с удовольствием, поскольку показалось, что мы "пациенты" одного медицинского заведения со схожим диагнозом: "творческий зуд", только из разных палат - "прозаической" и "поэтической". Я свой "зуд" утоляю, в основном, под тем же именем, на аналогичной странице в "Стихи.ру", поэтому здесь появляюсь гораздо реже... Как вы верно подметили, каждому - своё... Удачи!

Петр Голубков   22.09.2019 14:11   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «Любовник» (Валентина Зинченко)

Интересный стих, даже захотелось перевести его на "державну мову":
КОХАНЕЦЬ (переклад П.Голубкова)

Так, Самотність – це дуже ревнивий коханець.
Він з компанієй швидко примусить розстатись.
Він ні подруг не любить, не любить гостей,
Він терпіти не може всіх інших людей.

А натомість дає він багатство - свободу!
Цілий світ – лиш для мене, мені на догоду.
Зобов'язань ніяких ніде і нікому,
Якщо вірна йому лише буду одному.

Так з ним звиклася вже, що він став чоловіком.
Правді в очі дивлюсь: вже ніхто не потрібен.
Вже не треба любові, не треба тривог.
Та Самотність - і щастя моє, і мій рок!

Удачи!

Петр Голубков   02.03.2012 18:46   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «Жизнь зародилась в тёплой луже» (Лев Берельсон)

"Веселенький" стишок... Попробовал перевести его на украинский, поскольку в Украине "лужа еще теплей":
ЖИТТЯ З΄ЯВИЛОСЯ В КАЛЮЖІ (переклад П.Голубкова)

Життя з΄явилося в калюжі,
Зовсім не в піні океану.
Мікроби до морів байдужі,
Калюжа тепла їм бажана.

Мікроби правлять світом білим
І кількість їх вже неймовірна.
Та їм потрібні ще квартири,
Живі причому неодмінно.

Вони людей всіх і створили,
Із одного всього мікроба.
Хоч ти начальник ЖЕКу, милий,
Вони сидять в твоїй утробі.

Їх там трильйони в організмі,
Не люди, а мікроби всюди.
І від народження до тризни
Мікробам так потрібні люди.

Вони людей зібрали в клани,
І у держави об'єднали .
Для організмів, без обману,
Всі ліки вже приготували.

Своїх мікробів-конкурентів
Вони всіх знищити готові,
Цінують нас, як претендентів,
Щоб розважатись знову й знову.

Дуже проста у них розвага:
Проникнуть в мозок, й під корою,
Звивини мозку-бідолаги
Зшивають нібито иглою.

І ось він, лідер перед нами,
Готовий з΄їсти все за владу.
Ті війни всі , що йдуть віками,
Йому розвага та відрада.

Життя з΄явилося в калюжі
Й перетвориться знов в болото.
Мікроб потрібний цей не дуже,
Чекає що і щось його-то?

Удачи!

Петр Голубков   02.03.2012 16:13   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «В голове полно понятий» (Лев Берельсон)

Понравились Ваши "понятия", и попытался сделать перевод (хотя и немного "вольный") на украинский, поскольку в Украине эта тема не менее актуальна:
ПОВНО В ГОЛОВІ ПОНЯТЬ (вільний переклад П.Голубкова)

Повно в голові понять -
Ще з дитинства вкладені.
Адекватність всіх сприйнять
Нам повинні б дать вони.

Світ - ілюзіями повний,
А реальність – ось вона.
Б'є вона, як хвилі в човник,
Оп'яняє без вина.

З головою, що твереза,
Розібратися можна в них.
Адекватність, що таке це -
В тебе і у інших всіх?

Результат – критерій істини,
А без дій - де є вона?
В адекватність чиюсь віримо,
Як мета його ясна.

Та нормальність чоловіка
Так цінити - не дано.
Що, як розум той каліка
Втратив вже давним-давно?

Що, як «шиза» переваги
Розпира нутро - ого,
Як кермо – його наснага
Всюди, хоч ти вбий його?

Що, як тяга до вождізму
Мучить так весь час «плейбоя»,
Світ він бачить, як крізь призму,
«Преломивши» головою?

Що, як дихає він владою,
В окуляри темні вп'явсь?
Що як вище хоче стати -
Аж навшпиньки припіднявсь?

Лідер - має буть нормальний,
Щоб слугою нашим був
І свій жереб епохальний
В повній мірі щоб відчув.

Щоб своїм авторитетом
Всіх навколо згуртував,
З чесним щоб «менталітетом»
І життя за честь віддав.

Щоб ділами, не портретом,
Звав в реал, не на парад,
Й не чіплявсь за владу вперто,
Наче той «неадекват».

Удачи в 2012!

Петр Голубков   04.01.2012 14:53   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «Я встретил вас» (Лев Берельсон)

Очень здорово!.. И очень печально... Мне почему-то захотелось добавить концовку, которая бы немного смягчила (или смазала) межвековые контрасты:

А, может, это - ностальгия?..
Брюзжал - и позапрошлый век...
Отдал ли старые долги - я,
Простой советский человек?..

Удачи!

Петр Голубков   24.01.2011 19:46   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «Все более поэтов на земле» (Ольга Кмит)

Я Ваш перевод даже не смотрел, пока не "слепил" свой... Отличия - довольно заметные, а какой вариант лучше - одному Богу известно:

Поэтов - больше, больше, как ни странно…
Вернее - тех, что научились рифмовать,
Что в джунглях слов - расставили капканы,
Но… рановато им добычу доставть…
Вороны, зайцы, воробьи да белки…
Всеобщий гомон, писк и щебетанье –
Такой кошмар, что уж охота человеку
Поэзию - искать в тиши молчанья…
Пусть суетится мелочь разномастная,
Окрас меняет свой, с оглядкой на погоду…
Поэт, умей искать и ждать прекрасное!
Твой лучший стих – пока что на свободе…

Удачи!

Петр Голубков   23.01.2011 20:59   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «Я буду слушать дождь» (Ольга Кмит)

Хороший стих, хороший перевод, а я попробовал сделать и свой вариант:

Послушаю тот дождь, что вкрадчив так и тих…
Веселых капель шаг, потоков хороводы…
Миг, еще миг, и снова – миг и миг…
Вдруг обернулась – годы уж и годы…

А то уж и века… Кому дано понять
В туманностях души, иль Андромеды –
Я, в мантиях дождя успев прозрачной стать -
Иду к живым, и мертвым шлю приветы…

Целую лес я, скрипача благодарю:
Мое присутствие - он Вам сыграл так классно!..
Я – дерево, я – снег, я – всё, что я люблю…
Так, может, я жила и не напрасно?..

Как Вам?..

Удачи!

Петр Голубков   23.01.2011 16:34   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «Пиши, поэт!» (Людмила Чекмарева)

Хороший стих! Ак как Вы смотрите на то, чтоб его немного "перемолоть" уже сейчас:

Пиши, поэт, сгореть не бойся,
О славе ты не беспокойся,
Пиши, как можешь, от души,
А вывод делать - не спеши...
Оценят, может быть, потомки
Твой стих лирический и звонкий…

А, может, ты поэт-сатирик,
Твой стих - отнюдь, не панегирик...
И не хвалебен он, и дерзок,
Высмеивает жизни мерзость,
Кому-то - он не по нутру
За слишком острую игру…

Пиши, поэт, сгореть не бойся…
О славе - ты не беспокойся…
Пусть время – труд твой перемелет,
И зёрна - от плевЕл отделит...

Удачи!

Петр Голубков   11.10.2010 21:41   •   Заявить о нарушении