Лина Костенко. Крылья
Крылатым словно земли не надо.
Для них лишь в небе одна отрада.
Не будет поля, так будет воля.
Не будет пары - есть туч отары.
И в этом правда лишь птиц от века.
А человека? А человека?
Живёт землею. Сам не летает.
И всё ж крылами располагает.
И не из пуха-пера те крылья,
Из правды, честности, доверия.
Кого-то верность любви поднимет.
Кого-то вечный порыв обнимет.
Кто сердцем любит свою работу.
Кто милосердьем щедр на заботу.
Кому-то песни даны, надежды -
Слова поэта, мечты нездешней…
Как будто люди и не летают,
Но есть в них нечто, что окрыляет.
***
Костенко Ліна. Крила
А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір"я,
А з правди, чесноти і довір"я.
У кого - з вірності у коханні.
У кого - з вічного поривання.
У кого - з щирості до роботи.
У кого - з щедрості на турботи.
У кого - з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає...
А крила має. А крила має!
Свидетельство о публикации №212030302085
Отлично подмечено, отлично изложено и отлично переведено!
Муса Галимов 29.12.2022 22:24 Заявить о нарушении
Хорошего Вам предновогоднего дня! Здоровья и крылатости!
Анна Дудка 30.12.2022 05:56 Заявить о нарушении