Пчела и трутень. Попытка перевода

ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА                Григорий Савич Сковорода
(1722—1794)                (1722-1794)

БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ                ПЧЕЛА И ТРУТЕНЬ

Шершень спитав у Бджоли, чому                Трутень спросил у Пчелы, почему
вона така дурна. Адже, добре                она так глупа. Ибо, зная отлично,
знаючи, що плоди її праці корисніші          что плоды ее труда полезней для
для людей, ніж для неї самої,                людей больше, чем для нее самой,
та до того ж часто їй шкодять,               и к тому же часто вредят ей,
приносячи замість нагороди смерть,           принося смерть вместо награды,
Бджола не перестає робити дурниці            Пчела продолжает поступать глупо
— збирає мед.                - собирает мед.
    
Бджола відповіла своєму радникові,           Пчела отвечала советчику, мол, 
що дурень він сам. Мед до вподоби            сам дурак. Мед и медведю нравится,
й ведмедю, та й Шершні нечесно його          да и трутни нечестно его достают.
дістають. Бджоли, якщо б схотіли,            Пчелы, если бы захотели, также
також могли б по-злодійськи добувати         могли бы мед воровать, если бы
мед, коли б тільки їсти любили.              только кушать любили.

Але для них незрівнянно більша               Но для них несравненно больше
насолода збирати мед, аніж споживати.        удовольствие собирать мед,
                нежели потреблять его.
 
Для цього вони народжені на світ             Для того и рождены на свет и   
і робитимуть так, поки не умруть.            с тем уйдут в небытие.
А без сього жити, навіть купаючись           А без этого жить, даже купаясь
у меду, для них — «найлютіша смерть».        в меду, для них - "злая смерть".

     Сила [мораль]. Шершень — узагальнений образ людей, що живуть грабунком інших і створені лише для того, щоб їсти й пити. Бджола ж — мудра людина, яка трудиться в «сродному ділі», тобто за своїм покликанням. Чимало Шершнів безглуздо кажуть: навіщо, наприклад, студентові вчитися, якщо нічого за це не має. Вони не розуміють, що справа, яка припадає до душі, дає найбільше задоволення. За природними законами живуть тварини (Хорт, Кішка, бджола) та наймудріші з людей (наприклад, давньоримський державний діяч і письменник Катон).
     Немає більшої радості, як «жити за натурою». Це означає не вдоволення низьких потреб і скотської похоті, а виконання свого природного призначення в житті. Саме про таку близькість до природи сказав давньогрецький філософ Епікур: «Дяка велика блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним». Дотримуватись таких правил у житті — значить догодити Богу, бо «усе в ньому і він в усьому».


Рецензии