Рукомийник

Це фотографія відомого всьому світу митця, який фішкою своєю зробив фотографіі-копіі картин-шедеврів світового мистецтва.

Десь жив, працював, і мріяв. Про те, як буде фотографувати. Збирав гроші на камеру...

Одна з його робіт за мить і назавжди повернула мені давно забуте дитинство, дошкільні літа у селі. Запахи, звуки, світло, контури, тепло. http://cs9253.vk.me/u971747/127589564/x_bdbd8e67.jpg

***

Рукомийник дерев'яний, що стоіть на вулиці, і його обдувають вітри, і на нього падає сніг, і його сліпить сонце, і сушить пил солом'яний в жнива. І на нього бризкає вода, коли хтось із сім'і вмивається, частіше це дорослі, коли приіжджають в село допомагати на городі, але це можу бути і я, і навіть можу намацати кінчиками пальців бруднувате мило, у розводах бензину від братового підробітку в колгоспі, коли повертається чорним, тільки очі блищать, і посмішка...

Дід миється інакше.
Набирає у рот колодязної води з відра, яке внесене в хату звечора, і та вода вже нагрілась, і завжди однакової температури. Набирає в рот, потім пирскає в долоні, миє обличчя, шию, зволожує довгий чуб, закладає зачіску назад. Дід у нас чепурун. Бо майстер, такого більш нема в селі. Він вміє шити.

Ось, побачив дитя в селі, замовили костюм, то й через десять років зшиє йому ж, і підійде, бо пам'ятає пропорції. Руки пам'ятають...

А я запахи пам'ятаю. Як пахла машинка швейна. І клапті тканини із скрині. І кролячі клітки. І повітка. І груба.

Груба пахла особливо.
Це місце чарівних снів. Стіна натоплена з іншої сторони піччю, а з цієї - грубою, закрита гобеленовим тонким простирадлом з оленями, чи з конями, які кудись мчали, напевно, малися догнати мої сни-польоти, але ніяк не встигали. Біла постіль, білені стіни, біла фіраночка-половинка, над якою зоряне небо ясніло. М'яка і тепла, і бабуся поряд, щоб не впасти з ліжка, бо там, внизу, темно і холодно, і ні звуку, аж до ранку, поки радіо не заспіває "Як тебе не любити".

А ще доріжки на дерев'яній підлозі, солом'яні доріжки. Їх треба було трусити на паркані, поки підлогу мили, тоді чекати, поки висохне, а потім свіжі заносити і стелити. А ще треба було всі обрізки позамітати, бо від дідової роботи завжди щось залишалось. Пташечкам на гнізда...

Галоші чорні резинові і решітка металева біля входу в хату, щоб чистити глевкий чорнозем. Плитки і доріжки біля хати мали мити часто, щоб не наносити бруду. Бо постіль була крохмалена, а земля чорна. Літом у калюжах робили чобітки, ставили ніжки аж по коліна, і сушили тоді.

А валянки дід шив сам. Брав багато різних клаптів тканини, зшивав у великий чулок, і виходив валянок, невідомо як. Але ловкий! І в мене були також, малі. У дорослих таких персональних не було, носили які підійдуть. А в мене були.

У діда були чоботи. Кашкет. Шалік. Кашель. Тютюн. Посмішка. Три поранення, контузія, причуди свої, і вигадки. Цукерки від зайчика, сітро від білочки. Приказки. Батько, який прожив сто літ. І незалежність...

Все зникло-розтануло за лічені дні після відходу бабусі. Як мильні бульбашки на рукомийнику.

Я його зовсім не пам'ятаю після смерті бабусі, хоча б мала. Адже мені вже тоді було 11-12 років. Тільки кошеня в Київ забрала, щоб не втопив, бо розвелось їх аж троє, а в селі має бути один кіт в хаті.

         


Рецензии
Ай, браво, Наташенька. До чего ярко, молниеносно, вкусно .... Гналась за вашим рассказом, а за мной в след мои воспоминания. А я все ждала, вот вот они у вас появятся. Рукомойник, а под ним каменная колода...и еще много всякого, что хранится в памяти :и запахи ,и швейной машинки стук, и яркий свет сквозь старые стены конюшни и, может быть, самое дорогое - звук струи молочной во время вечерней дойки. Спасибо вам, разбередили всякую память!

Зоя Горская   10.04.2016 21:07     Заявить о нарушении
http://www.photographer.ru/resources/names/photographers/241.htm
Здравствуйте, дорогая Зоя!
Это не я, это вот он, фотограф.
Он когда-то к нам в Киев приезжал и давал лекцию о жизни, о творчестве, о том, как начал фотографировать. И тогда же показал одну свою работу.
На дощатой поверхности рукомойника хорошо видны следы мыла.
Он классный))

Укрната Киевская   10.04.2016 23:43   Заявить о нарушении