Ситуация весны и лета 1930 года

СБОРНИК МАТЕРИАЛОВ ОБ ИСТОРИИ БЕЛОВОДЩИНЫ (1917-1941 гг.)

Часть ІV

Раздел ІV

Ситуация весны и лета 1930 года

В этом разделе мы немного изменим порядок работы. Ниже на языке оригинала будут представлены выдержки из протоколов ряда заседаний бюро Беловодского РПК за указанный в заголовке период времени. Думается, окунувшись более глубже в суть этих документов и не обременяя себя комментариями автора, читатель сможет яснее почувствовать ту атмосферу, в которой находилась Беловодщина на одном из переломных этапов истории. Но прежде необходимо прояснить некоторые моменты.
Знакомясь с протоколами заседаний бюро РПК за 1930 год, можно заметить, что за исключением представленного ранее протокола от 27 февраля 1930 года, тема раскулачивания в других документах почти отсутствует.* Автор ознакомился фактически со всеми материалами 1930 года, имеющими отношение к Беловодскому району, значащимися в описи документов Луганского Госархива. На первый взгляд это может показаться довольно странным. Однако давайте еще раз задумаемся, какой спектр проблем и вопросов встал перед руководством района с переходом на новую систему хозяйствования. Это и налаживание работы вновь созданных колхозов, и борьба с подрывной деятельностью кулаков и их приспешников, и подбор и расстановка кадров в районе и по селам; никуда не делась, а еще более усугубилась проблема обеспечения продовольствием бедноты, учащихся школ, детей дошкольных учреждений, детей-сирот, и многое другое. Не менее напряженной оставалась ситуация и в политическом плане. Не трудно догадаться, что далеко не каждый крестьянин, отведя свою единственную лошадь или пару быков на колхозную ферму, был этому рад. В немалой степени нагнетанию напряженности в районе способствовала и контрагитация зажиточных слоев населения. Да и сами партийные руководители, председатели сельских Советов, председатели колхозов не совсем понимали, что же делать дальше и в каком направлении двигаться. Не было опыта, отсутствовали подготовленные кадры специалистов, из-за острой нехватки продовольствия во многих колхозах шло брожение. Часто РПК не успевал менять там руководителей. Но самое главное – не было твердых и ясных установок из центра. Те же, которые спускались, далеко не всегда учитывали сложившуюся ситуацию.
Поэтому, думается, руководству района обращать особое внимание на судьбы пострадавших от разорения при раскулачивании нескольких сот семей крестьян было как бы недосуг, ведь самым важным и глобальным вопросом стала коллективизация. А она проходила на Беловодщине, как, впрочем, и по всей стране, волнообразно и с откатами. И если на 10 марта 1930 года в районе было коллективизировано 8187 хозяйств, или 73,5% от их общего количества,* ГАЛО, ф.  П-1, оп. 1, д. 290, л. 8  то после опубликования 2 марта 1930 года статьи Сталина «Головокружение от успехов» начался массовый отток из колхозов. На 1 октября 1930 года там оставалось 5719 хозяйств, или 44,3%. Лишь к апрелю 1931 года количество коллективных хозяйств вновь поднимется к 75,4%, и в дальнейшем этот показатель будет только увеличиваться.* Там же.
Теперь перейдем к протоколам заседаний. Их тексты печатаются на языке оригинала, с сохранением стиля написания.
«Протокол засідання Бюро РПК, що відбулось 15 квітня 1930 року.
Були присутні члени Бюро: Олещенко, Кардашов, Кошуба.
Позаяк викликані: Логвіненко, Федотов, Шепелева, Ткаченко.
Слухали по п. 1: Про перебіг роботи в засівкомпанії (Федотов)… Резолюція додається.
Слухали по п. 2: Про проведення Х-річного ювілею Організації К.Н.С. (Ткаченко)…
Слухали по п. 3: Про Городищенський Колгоспний кущ…
Ухвалили: З огляду того, що Городищенський Колгоспний кущ в своєму складі не має гарно свідомих працівників… Бюро вважає за необхідне рекомендувати на голову Городищенського Колгоспного куща тов. Ловкого.
Вмісто тов. Ловкого рекомендувати Біловодському Колгоспному кущу із Бараниківського П/О тов. Шаміна Т. і на голову цього Колгоспного куща рекомендувати тов. Шепеля Дмитра, погодивши цю перестановку з Окружним Колгоспним кущем. 
Слухали по п. 4: Про керівництво РК ЛКСМУ…
Ухвалили: Керівництво з боку РК ЛКСМУ в районі не відбувається, позитивних наслідків керівництво комсомолом за слабкістю самого складу РК ЛСМУ, а головне секретаря РК тов. Глінка, не відбувається; тов. Глінка не восприімчивий і відстає від роботи, що Бюро РПК вважає за необхідність поставити питання перед ОК ЛКСМУ о підисканії кандидатури на секретаря Біловодського РК ЛКСМУ. Доручити по цій справі зговоритись з Окружкомом тов. Лещенку».
Здесь сделаем краткое пояснение. Вскоре вместо Глинки секретарем Беловодского райкома ЛКСМУ будет назначен старобельчанин Александр Макущенко, который проработает на этой должности до конца лета 1932 года; затем отправиться на политучебу.
Продолжим по документам.
«Слухали по п. 5: Витяг з Протоколу загальних зборів Біловодського П/О про виключення із лав партії Кобзаря…
     Слухали по п. 6: Витяг з Протоколу Ново-Деркульского П/О по п. 3 про виключення Волошіна Михайла Пилиповича з партії за пиятство. Вирішили Протокол Ново-Деркульского П/О підтвердити, виключивши Волошіна з лав партії. Протокол К/К затвердити…
Слухали по п. 9: Витяг з Протоколу з/з Йовсугського П/О про грубе відношення міліціонера тов. Скрипніка до голови Йовсугської С/р тов. Сердюка.
Ухвалили: Доручити фракції РВК о предупрежденіі міліції о нормах поведінки… 
Секретар Біловодського РПК (Олещенко)».*  ГАЛО, ф. П-51, оп. 1, д. 289, л. 1
Добавим к выше изложенному сведений, касающихся Городищенского колхозного «Куща». 17 апреля 1930 года Деркульский госконзавод, выполнив план весеннего сева (было засеяно более 2000 га), направил в помощь соседям 10 тракторов марки «Фордзон». ГАЛО, ф. П-4, оп. 1. д. 135
Продолжим далее. 
«Протокол засідання Бюро РПК, що відбулось 25 квітня 1930 року.
Були присутні: Олещенко, Кошуба, Мамонтов, Федотов, Логвіненко, Шепелева, Кравцов.
Слухали по п. 1: Про стан колгоспів в районі.
Висловились: Мамонтов, Кошуба. Резолюція додається.
Слухали по п. 2: О работе посеред бідноти і активу. Резолюція додається.
Слухали по п. : О работе слідче-судєбних органів.
Висловлювались: Олещенко, Кошуба, Мамонтов, Елфімов, Кравцов. Резолюція додається. 
Слухали по п. 5: Стосовно до запитання ЦК КП(б)У про висування тов. Ткаченкову.
Ухвалили: Тов. Ткаченкова, батрачка, висуванка на сільську районову роботу протягом останніх 2-х років, витримана, з допомогою з роботою справляється. Висувать дальше за такий короткий термін вважать неможливим, потребує не менше року роботи в районі, враховуючи її політичний (рівень) розвиток і орієнтацію.
Секретар Біловодського РПК (Олещенко)* ГАЛО, ф. П-51, оп. 1, д.  289, л. 2
Резолюція до протоколу засідання Бюро РПК від 25 квітня 1930 року
 про стан колгоспів
Вважати, що в основному становище в колгоспах по району стале. Одначе в ряді колгоспів мається у деякої частини колгоспників настрої «закінчити посів, а потім розберем худобу і посів будемо ділити». Такі настрої викликані, з одного боку, шаленою шкідницькою роботою куркулів та їх прибічників, а з другого – наявністю внутрішніх неполадок в колгоспах (нерозпорядність і інше) та недостатньої виховавчої роботи з боку партійного і комсомольського складу колгоспів, та недостатнього керівництва з боку партосередку.
Перебіг посіву в колгоспах проходить задовільно, багато колгоспів перевиконують свої плани, також якісні показники задовільні – успіхи в проведенні сіву без будь яких грубих наслідків ще більше активізує куркульство в галузі підривної роботи через різні провокації та інше, використовуючи в своїх цілях чуждий і випадковий елемент в колгоспах.
Вищенаведені факти і взагалі становище в колгоспах району ставить необхідність РПК, фракцію РВК і партосередки проробити слідуюче:
Протягом 01.05-15.05.1930 р. по всіх партосередках з запроханням активу села додатково глибоко проробить всі постанови ЦК ВКП(б) стосовно до справ колективізації, статті Сталіна та постанову від 02.04.1930 р. ««Про пільги колгоспникам та закон про Єдиний с-г податок», з тим щоб через детальну підготовку активу та повне усвідомлення партійно-комсомольским складом колгоспів змісту і значення постанов партії ввести в курс справ решту колгоспників, добившись повного орг. закріплення колгоспів поруч з пояснювально-виховною роботою серед колгоспників.
Партосередкам взяти на себе керівництво по викриванню всякого чуждого люду в колгоспах (сини, брати куркулів, маючих взагалі родинний зв'язок з куркулями, та інше) і нещадно, не чекаючи планової чистки колгоспів, в робочих бригадах виключіть зі складу колгоспів… Бюро РПК пропонує фракціям і партосередкам спрямувати роботу в бік політичного виховання бідноти та в процесі практичної роботи всебічно підносити авторитет активістів серед бідняцько-середняцьких мас. Налагодити самі близькі товариські відносини активу з партосередками, притинаючи до ряду робот.
Фракції РВК добитись перед судово-слідчими органами, а партосередкам оказать відповідну допомогу в напрямку охорони активу і бідноту від наклепів і компромітації та попиток насильства над останніми з боку куркульні та їх прибічників, збільшуючи карательну політику. Одноразово з цим вести боротьбу в межах існуючих законоположень з проявами перекручень з боку самого активу.
Партосередкам на місцях переглянути склад активістів з метою отсіва чуждого елементу, примазавшегося з провокаційною метою.
Фракції РВК дати відомості до РПК, де збоку осередку не приділялось достатньої уваги роботі серед бідноти, для притягнення винних до відповідальності. Зважуючи на те, що куркульня використовує наше ставлення до жінок (мягкість) і збоку жінок трапляються рецидиви фізичних дій: бійка активістів колгоспників, – пропонувати фракції РВК добитись збільшення карної політики до жінок, особливо кулачок та вихідців з куркульських сімейств.
Бюро РПК вважати, що в умовах району маються прояви організаційно-продуманого наступу куркульства на позапартійний селянський актив села з метою його дискредитації рядом наклепів і т.п. (Кононівка, Н-Бараниківка), з тим щоб, розклавши артіль, з більшим успіхом вести розкладну роботу в колгоспах.
Бюро визначає факти погроз з боку куркулів та їх прихвасників в адресу активістів, котрі проходять безнаказано, що деморалізує лави селянського активу та активізує куркульню, яка доходить до наглості, не останавліваясь над попитками фізичного опору представникам влади та погроз терору на адресу активу та бідноти…
Достатньої уваги напрямку охорони недоторканості активу, бідноти і партизан з боку судово-слідчих і міліційських органів проявлено не було, притягнення до відповідальності за такі злочини носили випадковий характер. Так само з боку партосередків достатньої виховної роботи серед активу не було, наслідком цього мались окремі випадки розгубленості серед активістів та частковий отлів от роботи.
Бюро РПК вважає, що в роботі судово-слідчих органів в напрямку боротьби з куркульскою підривною роботою проти міроприємств партії і влади на селі достатньої чіткості не було, не дивлячись на те, що мали місце відверті виступи (Городище – «пісчанівська сотня», Кононівка – пожар), що деякої міри сприяло активізації куркулів і їх прибічників. Превалірующа кількість справ в суді і міліції і слідчого по кваліфікації (за ростаскання скотини) і відсутність судових процесів на організаторів цієї справи на осіб, явно вороже ставлючих і піднімаючих та організовуючих волинкі, ще раз стверджує, що робота була побудована так, що під руки попадалось легше, глибокого вивчення справ в достатній мірі не практикувалось.
Термін проходження справ по різних відаючих столах був занадто довгий і вся ефективність за доведення справ губилась. Між тим, шкідницька контрреволюційна робота на селі набуває своєї гостроти і вимагає термінової перебудови роботи судово-слідчих органів.
РПК пропонує фракції РВК добитись від судово-слідчих органів і міліції, проводячи роботу за суровим дотриманням класової лінії, процеси слідства проводить за глибоким аналізом соціальної суті скоєного злочину, а також виявленням соціального минулого і сучасного злочинця та підстрікательства, даючи точну характеристику в матеріалах слідства. В ряді сіл, де мали місце злочини або мається нервозність в колгоспах, ще раз переглянути матеріал розборки і провести по 1-2 судові процеси, особливо  на організаторів вихідців із куркульських сімей або маючих зв'язок родин, або в будь якому зв’язку з куркулями. 
Добившись, аби процеси слідства по справам явно ворожих виступів і провокацій більш не затягувались як на 3-4 дні (початок слідства і суд)…
РПК звертає увагу на необхідність підвищення каральної політики до посадових осіб на місцях бездіяльного або по вині котрих порушується політична рівновага села і взагалі ущерб в роботі в тому разі, коли зроблено обдумано і навмисно.* ГАЛО, ф. П-51, оп. 1, д. 289, л. 3-6
Протокол № 2 засідання Бюро Біловодського РПК, що відбулось 30 квітня 1930 року.
Були присутні: Олещенко, Мамонтов, Кошуба, Федотов, Ловкий, Ефімов, Логвіненко, Коваленко І., Благодарев, Базелевіч, Пономарев, Волков, Ігнатов, Ефременко, Кравцов, Ткаченко, Голубкова, Білий, Мілокостий, Міхайлов.
Слухали п. 1, параграф 1: О політичному стані Біловодського району (Безсонний, Кравцов). 
Ухвалили: Считать, что политическое состояние в районе в основном устойчивое, за исключением отдельных сельсоветов, где состояние напряженное (Кононовка, Волкодаево, Городище, Поповка и ряда других сел). Отметить случаи подготовки кулаков, других приспешников к антимайскому выступлению путем разбора скота. Предлагать фракции РВК активизировать милицию, обеспечив ее большей подвижностью. Уполномоченным, выезжающим в села для майского празднования, активизировать бедноту, парализовав этим действия антимайских выступлений, углубляя разъяснительную работу, заострив социальную сущность подготовки.
На урочистых зборах популизировать Постанову бюро РПК и актива…
Секретарь Беловодского РПК Олещенко.* ГАЛО,  ф. П-51, оп. 1, д. 289, л. 2
Протокол засідання Бюро Біловодського РПК, що відбулось 16 травня 1930 року.
Присутні члени Бюро: Олещенко, Кардашов, Кошуба;
кандидати Бюро: Федотов, Бірючинська.
По запроханню: Благодаров, Пономарев, Кікоть, Ігнатов, Рибенцев, Нагорная, Ткаченко З., Ефременко, Ловкій, Глінко, Чумак, Логвіненко, Шепелева, Базілевіч, Ткаченко, Кравцов, Ефімов, Голубкова, Шуліка…
2. Слухали: Підсумки роботи ясельної компанії…
Ухвалили: 1. Запропонувати районній ясельній комісії та фракції РПК протягом тижня виконати попередню постанову Бюро РПК про підготовку до ясельної компанії, ще більше посиливши масову роботу серед колгоспників, в зв’язку з відкриттям сіті ясел та дитмайданчиків при колгоспах.
2. Поставити питання перед фракцією Окрспоживспілки про прискорення справи з переводом асигнованих коопераціями коштів на яслі, доручивши проробить це районній ясельній комісії.
Доручити фракції РВК добалакатись з Окрспоживспілкою про забезпечення чергування усіх 23 ясель.
Далее бюро заслушало информацию Кравцова о конфликте между работниками милиции и руководством «Райбудинка».
Ухвалили: 1. Відмітити, що поведінка Ткаченка не гідна не лише комсомольця, а навіть свідомого громадянина по відношенню до робітника міліції.
2. Господарча нерозпорядність, бездіяльність Будинку, антисанітарний стан Театру являються не лише наслідком халатності Ткаченка як зав. Будинку, а наслідком абсолютної відсутності керівництва партосередку установами взагалі з боку інспектора освіти.* ГАЛО, ф. П-51, оп. 1, д. 289, л. 6
Протокол засідання Бюро Біловодського Райпарткому, що відбулось 28 травня 1930 року.
Слухали… Ухвалили:
3. По колгоспах в середньому припадає на кожну косарку до 40 га, але коли урахувати зношеність та диференціацію по сільрадах… треба завезти нових 40 косарок.
4. Що стосується молотарок, то маємо кінно-приводних 5 штук, а механічних – 18…, які можуть за термін обмолоту 40 робочих днів обмолотити лише 22 відс., що складає певну угрозу своєчасному обмолоту. Для ліквідації цього прориву треба завезти 72 молотильних гарнітурів.
Запропонувати партосередку простежити облік всіх мающихся машин як по колгоспам, так і по індивідуальному секторові. Виявити, яку кількість потрібно ремонтувати.
Слухали… Ухвалили:
Одобрить міроприємства фракції РВК про видання черезвичайної постанови про боротьбу з шкідниками. Поява гусениці лугового метелика та його черви вважать як явище стихійне. Для цієї роботи мобілізувати всі сили, кожноденно по боротьбі з шкідниками повинно бути зайнято мінімум 25000 (25 тис. – В.Л.) чоловік дорослого населення.
Обов’язати вести кожноденний облік і п’ятиденки про роботу. Що мається миш’як, передати ДКЗ для охорони цінних травопольних культур (люцерна, еспарцет та інше).
Доручити фракції РВК провести, аби ДКЗ обслужили тракторами для оборювання пропасних культур сусідні села.
Слухали: Про посилку на Округові курси переподготовки сільпартактиву.
Ухвалили:  Командирувати т.т. Шепельову М., Журавлева, Коваленка І.М., Кікоть Єм. Розумного Т, Погребнякова Т, Козюменського (Евсугська С/р), Руминську, Голубкова, Савченка.
Секретар РПК Олещенко
Тех. секр. Макущенко.* ГАЛО,  ф. П-51, оп. 1, д. 289, л. 8-10
Протокол засідання Бюро Біловодського РПК, що відбулось 30 травня 1930 року.
Присутні члени ВКП(б): Олещенко, Кардашов, Кошуба;
кандидати: Федотов, Бірючинська.
Слухали по п. 1: Організувати кущі колгоспів в райколгоспзерносоюз…(Далее будет писаться РКЗС. – В.Л.).
Слухали по п. 2…
Ухвалили: Оповістити тов. Приходько і Окр.КК, що заява Коваля Стефана лжива и имеє цель скомпрометувати секретаря РПК Олещенко і все Бюро.
Прохати Окр.КК вислати спеціального парт.слідчого в Біловодський район для розслідування матеріалів.
Секретар РПК Олещенко
Тех. секр. Макущенко.*  ГАЛО ф. П-51, оп. 1, д. 42, л. 1
Протокол засідання Бюро РПК від 31 травня 1930 року.
Присутні члени Бюро: Олещенко, Кардашов, Кошуба, Мамонтов;
кандидати в члени Бюро: Федотов, Бірючинська.
Слухали: Про реорганизацию колгоспної системи в районі.
Ухвалили: Скликати з’їзд уповноважених по реорганізації кущів колгоспів в райколгоспзерносоюз на 01/VI.
Протокол засідання Бюро Біловодського РПК, що відбулось 7 червня 1930 року.
Присутні члени Бюро: Олещенко, Мамонтов, Кошуба;
кандидати в члени Бюро: Федотов, Бірючинська.
  Слухали по п. 1: Про хід розрахункової роботи з виходячими з колгоспів…
Ухвалили: Резолюція додається.
Слухали по п. 2: Про стан харчового постачання.
  Ухвалили: Вважати, що сучасний стан з харчуванням по району являється надзвичайно тяжким. На ґрунті незадовільного харчування (хлібом) утруднюється виконання робіт в колгоспах та поширюється розкладницька робота куркуля, використовуючи нервовий стан серед бідноти як колгоспників, так і індивідуальних.
Доручити т.т. Кошубі та Олещенку виїхати до Старобільська і категорично вимагати від Окружних організацій додаткового асігнування 5000 пудів зернохліба. Пропонувати фракції РВК скоротити, а в разі можливості – зовсім припинити видачу мукою на руки. В колгоспах організувати громадське харчування для індивідуальних організацій громадської випечки та постачання через кооперацію.
Партосередку взяти під свій догляд отсів у постачаємого контингенту осіб людей, котрі по даним міліції повинні мати свій хліб. Скоротити норму видачі господарствам, які не працюють в полі.
Органам міліції, уповноваженим УДПУ негайно налагодити визначення розкладницької антирадянської роботи на ґрунті відсутності хліба.
Повідомити ОПК про ненормальності в постачанні краму з боку Окрспоживспілки нашого району.* ГАЛО ф. П-51, оп. 1, д. 42, л. 3
Хотелось бы заострить внимание читателей на последнем из представленных здесь протоколов. Не вызывает сомнения, что катастрофическое положение с хлебом по колхозам могло способствовать выходу из них крестьян. То есть причины тому были и субъективные.
На этом мы прекратим прямое цитирование протоколов и продолжим работу в прежней форме.
На заседании бюро Беловодского РПК от 11 июля 1930 года на повестке дня стояло несколько вопросов.* ГАЛО ф. П-51, оп. 1, д. 42 л. 5 Главным из них было обеспечение проведения хлебозаготовок. В принятом по этому поводу постановлении РИК рекомендовалось увеличить общую сеть хлебоприемных пунктов с возможностью принятия 200 тыс. пуд (3 тыс. 200 т), в самом райцентре необходимо было обеспечить приемку 100 тыс. пуд. Одновременно был утвержден список уполномоченных по хлебозаготовкам в количестве 14 человек.
В заключение бюро рассмотрело вопрос, который назывался «Про зв'язок з куркульством члена партії Голови колгоспу ім. Шевченка т. Шепеля Ив. Фед.». Было поручено начальнику милиции Кравцову расследовать деятельность И.Ф.Шепеля и о результатах доложить на следующем заседании.
Здесь стоит добавить, в списке присутствующих на заседании членов бюро фамилия Олещенко уже не значится. Подписан протокол новым секретарем Беловодского РПК Перегудой и тех.секретарем Макущенко.
Таким образом, в июле 1930 года Олещенко был отстранен от занимаемой должности и секретарем Беловодского РПК был назначен Перегуда Иван Кузьмич. Спустя некоторое время был переведен на руководящую должность в Меловской район и Кашуба. Вместо него председателем райисполкома был назначен Чариков Михаил Петрович.
Далее рассмотрим протокол заседания бюро, проходившего 5-6 августа 1930 года.* ГАЛО, ф, П-51, оп. 1, д. 42, л. 12-15, Из членов бюро на нем присутствовали: Перегуда, Кашуба, Ядченко, Мамонтов. Были приглашены другие лица. Олещенко – не указан.
На заседании решалось немало различных вопросов. Важнейшим из них, вероятно, был ход осенней посевной кампании. Бюро утверждаются контрольные цифры посевных площадей. Против прошлого года план сева был увеличен на 47%, что в натуральных величинах составляло 22400 га, из которых 8000 га пшеницы и 14000 га ржи. К сожалению, представляется сложным определить, входит ли в названный показатель площадь посевов единоличников. Если предположить, что здесь имеются в виду только колхозы и совхозы, тогда становится понятным резкое повышение плана осеннего сева, что могло являться результатом значительного увеличения в 1930 году количества коллективных хозяйств и соответственно их земляного клина. Хотя более вероятно, что цифры площади посевов, спускаемые на район, включали в себя и индивидуальные хозяйства.
Далее представим некоторые другие пункты данного постановления. Текст печатается на языке оригинала.
«1. План осінньої засівної компанії:
а) план по підняттю чорного пару деякі колгоспи зовсім не одержали;
б) не виконано плану чорного пару по колгоспам, а також зовсім відсутність підняття чорно пару по індивідуальним господарствам.
2. Для повного постачання сортозмін озимої пшениці «українки» повідомити ОЗВ про дозвіл обміну такої на звичайну в Деркульскому кінному заводі.
3. Провести прочистку та протруєння засівматеріалу разом з обмолотом. Вжити заходів для регулювання зерноочисних машин та завезення отрут. Вжити заходів для забезпечення колгоспів необхідним реманентом, а також індивідуальних господарств. Допомогти бідняцько-батрацьким господарствам збоку колгоспів реманентом, аби осіння зісівкомпанія пройшла на 100% з застосуванням рядовок.
4. Всю наявність тяглової сили на термін засівкомпанії необхідно мобілізувати та взяти на облік окремо по сільрадах; де помічається необхідність в тягловій силі, дати допомогу, а також давати допомогу з боку радгоспів.
5. Повести рішуче заходи в тих колгоспах, які розпродують тяглову силу і цим самим зривають роботу по підготовці до осінньої засівкомпанії, а також не виконання підняття чорного пару і лущовки, як, наприклад, в Городищенському колгоспі: продана худоба і не виконано зовсім плану чорного пару (де провести розслідування й винних притягнути до відповідальності)…
7. З метою все більшого розвитку колгоспного руху, лінії партії про взаємовідносини між колгоспами і одноосібниками не травити одноосібників, а сприяти їм та втягувати до колгоспів.
8. Запропонувати фракції РЗКЄ весь осінній засів законтрактувати.
9. Розпочати сівбу необхідно буде з 15 серпня, з таким розрахунком, щоб 75% посіяти по стерні і готовому пару, а 25% – після збору пропасних культур, і закінчити сівбу до 15 вересня…
11. Для кращого виконання осінньої засівкомпанії пристосувати соцзмагання проміж сільрад і колгоспів. Для цього РЗВ та РКЗС вжити заходів до складання умов соцзмагання».
Кроме перечисленных выше, на заседании стоял вопрос относительно причин выхода из состава колхозов 31% бедняцко-середняцких хозяйств от общего количества коллективизированных. Главными из них были названы неумелая организационная работа в колхозах, «перекручування» линии партии, применение административных мер сбоку отдельных работников. В этот перечень также попали: недостаточная разъяснительная работа, усиление контрагитации со стороны кулаков, отсутствие показательных коллективных хозяйств. В качестве немедленных мероприятий и исправления ошибок бюро постановляет: «Установити план розподілу урожаю… Виправити всі помилки при розрахунках з господарствами, вишедших із колгоспів». В качестве долгосрочных перспектив определяется «закріпити колгоспи шляхом розвитку інтенсивних галузей – свинарства, поруч з закріпленням досягнень зернової галузі».
Другим важным вопросом заседания был ход окончания уборки и выполнения планов государственной заготовки хлеба. Указывалось на медленные темпы обмолота, притом не только в индивидуальных хозяйствах, но и по колхозам. Бюро принимает решение мобилизовать на уборку урожая 40% состава парторганизации и 60% комсомольцев, создав на их основе ударные бригады.
Обратим внимание, в настоящем протоколе уже отсутствуют строки, где бы затрагивалась тяжелая продовольственная ситуация в районе. Напротив – главными становятся хлебозаготовки. Отмечается что, идут они медленно, что вся работа оставлена «на самоплив». Одной из причин того определено засорение партийного и управленческого аппарата случайными людьми. Такая ситуация, говорится далее, сложилась в Бараниковке, где председателем колхоза оказался кулак. Был допущен правый уклон в отношении середняцких хозяйств в Городище; неправильный подход к середняцким хозяйствам проводился в Поповке, из-за чего у крестьян не оказалось никакого стимула к хлебосдаче. Отмечено в документе и нарушение классовой линии в Евсуге. За допущение подобных ошибок бюро райкома выносит суровое предупреждение Кашубе и Федотову. (Об Олещенко не упоминается совсем). Касаясь руководителей тех сельских Советов, которые срывали план государственных хлебозаготовок, бюро постановляет привлечь их к суровой ответственности. С этой целью предлагается организовать несколько массовых показательных процессов.
И здесь, наверное, не лишним будет еще раз напомнить имя того человека, который с июля 1930 года стал во главе Беловодской парторганизации. Это тот самый И.К.Перегуда, который, по свидетельству А.А.Макущенко, в декабре 1921 года Старобельским ревкомом был направлен в качестве уполномоченного в село Осиново Новопсковского района для организации борьбы с бандитизмом. Можно еще допустить, что в те грозные революционные годы такие люди Советской власти были нужны (хотя за ними необходимо было устанавливать строгий контроль, а не так, как это происходило в действительности), но в мирное время ставить во главе района человека, который лично расстреливал людей… К тому же в его подчинении вновь оказался в качестве секретаря районной комсомольской организации Макущенко, которого как раз Перегуда и учил быть беспощадным к врагам Советской власти и который даже в конце 80-е годов в своей книге писал, что привитые ему в юности  чувства остались у него на всю жизнь.
В помощь Перегуде был назначен Стоянов, прибывший из Луганска. О нем Макущенко подчеркивал, что это был эрудированный и высокой культуры человек, имел высшее образование.
Однако закончим о заседании бюро, которое, как уже писалось, началось 5 августа, а закончилось лишь на следующий день. Кроме указанных выше, там решались и другие вопросы. Бюро рекомендовало фракции РИК организовать районные 5-6 месячные курсы по подготовке руководящего состава колхозов с количеством слушателей в 80 человек. Из организационных мероприятий было подтверждено принятие кандидатами в члены партии 10 человек и перевод в члены партии 4 человек. Касаясь проблем колхоза им. Шевченко Городищенского сельсовета, принимается решение назначить туда председателем Корбаня.
Следующее заседание бюро было проведено 10 августа.* ГАЛО ф. П-51, оп. 1, д. 42, л. 16-22 На нем было констатировано, что состояние с хлебоуборкой и подготовкой к осеннему севу крайне неудовлетворительные. Отмечалась абсолютная бездеятельность в этих направлениях сельских Советов. Пятым пунктом в протоколе упоминается проблема раскулачивания. Занимает он всего одну строку: «Комфракції закінчити розселення куркульських господарств. На слідуючому засіданні зробити підсумки».
Касаясь хлебозаготовок, было отмечено крайне безответственное отношение к этому членов коммунистических фракций райисполкома, сельхозкооперации и партячеек. Для ускорения темпов жатвы и хлебозаготовок даются конкретные указания. Приведем некоторые пункты.
«1. Застосовуючи двохзмінну роботу на току, закінчити молотьбу до 1 вересня. З партійців та комсомольців утворити ударні бригади по обмолоту…
3. Ліквідувати розгубленість перед куркулем.
4. В тижневий термін виконати контрольні числа хлібозаготівель що до цих господарств.
5. Райкому ЛКСМ вжити рішучих заходів до притягнення комсомольської організації до максимальної участі в проведенні хлібозаготівель та обмолоту хліба».
Далее вкратце ознакомим читателей с некоторыми материалами внеочередного заседания бюро Беловодского РПК, состоявшегося 27 августа 1930 года.* ГАЛО ф. П-51, оп. 1, д. 42, л. 23-25 Следует отметить, этот протокол, как и многие другие, под влиянием времени находится не в наилучшем состоянии, поэтому прочесть его весь не удалось. Представим лишь некоторые фрагменты.
Членами бюро в протоколе значатся: Перегуда, Кашуба, Ядченко; кандидатами: Мамонтов, Бирючинская.
Всего присутствовало двадцать семь человек членов партактива. Олещенко вновь не указан.
Сразу было доложено, план хлебозаготовок за август сорван, о чем говорит цифра его выполнения – 49%. Вина за это возлагалась на тех районных уполномоченных, сельский партактив и председателей сельсоветов, у кого выполнение оказалось наиболее низким. Далее приведем выдержку из протокола, указывающую на причины провала: «Невірний підхід до середняцьких господарств в доведенні до двору (як це було в Попівці), що не з’являється стимулом, а грає на руку класовому ворогові; невміння уповноважених завербувати актив, згуртувавши його навколо середняцьких кіл населення, командування, прояви правого ухилу (як в Городище)». Следом наводятся примеры по другим селам. В Брусовке секретарь партячейки брал подписи среди членов партии, что они будут работать по хлебозаготовкам. В Бараниковке в председатели колхоза «пролез» классовый враг, явный кулак. Одновременно в постановлении указывается, что члены РВК и РКЗС относятся к работе формально, поэтому эти аппараты необходимо «освежить».
Затем бюро приступает к разбору дела бывшего секретаря районной парторганизации Олещенко. Выступивший одним из первых Ядченко заявил, что Олещенко, а с ним и Кардашов, зажимали критику и самокритику в парторганизации, даже члены бюро Мамонтов и Кашуба боялись выступить против Олещенко. Кроме того, за ним наблюдалось слияние с кулачеством, в частности, с семьей, ставшего таковым, секретаря Горидещенской партячейки Шепеля Ивана Федоровича. Посещая Городище, Олещенко подолгу проводил у него время. С его помощью были продвинуты на высокие должности родственники Шепеля. В заключение Ядченко предложил Олещенко и Кардашова с ответственных должностей снять.
На заседании присутствовал – в качестве технического секретаря – и руководитель Беловодской комсомольской организации Александр Макущенко. Взяв слово, он коснулся прошлого Ивана Шепеля. Но прежде добавим следующее. Во-первых, кроме присутствовавшего на заседании самого Шепеля, там находилась в качестве члена бюро РПК его сестра Мария. Во-вторых, мы не можем не доверять информации, прозвучавшей из уст Макущенко. Как известно, он был направлен на работу в Беловодск в сентябре 1929 года, где как раз и захватил пик напряженности Советского государства с валютой. Макущенко находился в числе тех, кто изымал драгоценности в зажиточных беловодчан. (По его словам, всего в Беловодском районе было конфисковано золота и драгоценностей на сумму около ста тысяч золотых рублей; притом особого сопротивления народ не оказывал).
Начал Макущенко с того, что предложил положить конец «шепелевщине», поддав резкой критике поведение Ивана Шепеля и его сестер, Ольги и Марии. Об их брате он выразился так: «Іван Шепель розтранжирив майно перед колективізацією і гроші положив в карман (батько був куркулем, мав чотирьох наймитів). Шепель, будучи головою Волісполкому, держав під нажимом бідноту, бічував нагайками, присвоїв серебро й золото народне, що брав міняти на хліб у голодовку 21-22 рр. Шепель виключався з партії в минулому за її дискредитацію».   
О Шепель Ольге Макущенко сказал, что та, находясь в Городище, несправедливо судит батраков. А о Марии намекнул, что у них с Олещенко, по всей видимости, были больше, чем товарищеские отношения.
Взявшая слово Мария, тут же начала возражать, что их семья не является кулацкой, об этом, мол, знает каждый. Наемных лиц у них не было, а сама она работала в колхозе. Недвусмысленные намеки со стороны Макущенко Мария отвергла, заявив, что свидетелей тому нет, с товарищем Олещенко у них были формальные отношения, и на партийные курсы она была направлена не Иваном Никифоровичем, а бюро РПК. То ли потому, что против нее самой были выдвинуты серьезные обвинения, то ли по другой причине, но обвинений, предъявленных против ее брата (хотя бы в отношении присвоения им народных денег), Мария не опровергла.
Отмечено в протоколе заседания и выступление Ивана Шепеля. Он заявил, что «правого уклона» у него не было, он не кулак, его дед является середняком, а сам он в период гражданской войны добровольно вступил в Красную Армию. Обучалась же их семья за средства отца. Последней его фразой в документ вписано: «На помилках Шепеля лише зупиняються, тому що шукають підходи до Олещенка».
Выступивший затем начальник милиции Кравцов доложил, что созданная комиссия «вірно обслідкувала», о чем он указал в своем докладе, составленном при участии Макущенко.
В заключительной части заседания со слов еще одного члена бюро, Мамонтова, прозвучало, мол, ввиду того, что Олещенко бюрократически относился к товарищам по партии, необходимо просить окружком об исключении его из рядов ВКП(б).   
Взвесив все доводы «за» и «против», члены бюро принимают постановление: «Прохати ОПК і Окр.КК про зняття з відповідальної партійної роботи Олещенко Івана Микитовича та Кардашова».
И в заключение добавим: еще об одном родственнике Ивана Шепеля – его брате Дмитрии, который в апреле того года был рекомендован Беловодским РПК на должность председателя Бараниковского потребительского товарищества, ничего плохого не говорилось.
Также, для справки, укажем, хотя в это трудно поверить, после войны И.Ф.Шепель работал в аппарате КГБ. В Беловодском музее хранится газета с его воспоминаниями о 20-х годах.
Подведем некоторые итоги в отношении главной темы.
Разумеется, представленные выше материалы не могут отражать всю полноту трагедии крестьянства периода раскулачивания и начала массовой коллективизации в районе. Возможно, к этому что-то добавят копии документов, представленные в следующем разделе. Но хочется оставаться объективным и в отношении стремлений и действий Беловодского райкома партии. Как можно понять, его позиция, хотя и была в некоторых случаях довольно жесткой, особенно в отношении кулачества, однако в плане организации колхозов, даже невзирая на нажим со стороны представителей центральных органов, РПК проводил работу по своему плану, где массовые насилия во главе угла не стояли. Очевидно, «наверху» не всем это нравилась, и в конечном итоге руководство райкома и райисполкома было смещено. Но это случилось уже после проведения первого этапа массовой коллективизации. Касаясь же имевших место в этом процессе различных «перегибов», порой далеко не безобидных и ломавших судьбы многих людей, то, кроме распоряжений РПК и действий некоторых местных «активистов», часто в политическом и моральном отношении неподготовленных, немалая вина в том лежит и на уполномоченных из Луганска.
Из того, что можно было бы причислить к положительным моментам в деятельности  РПК, назовем следующее:
а) издаются директивы в адрес сельских Советов, чтобы вернуть крестьянам, даже кулакам, награбленное у них имущество, которое не являлось средством производства;
б) местным партячейкам предлагается пересмотреть состав бедняцко-бедняцких групп, изгнав из них тех «активистов», которые вызывали и могут снова вызвать провокации;
в) принимается решение привлечь к ответственности секретарей партячеек, не предотвративших безобразия на местах.
Не менее важным является и другое. Судя по материалам заседания бюро РПК от 25 апреля, сев по району в 1930 году проходил успешно, многие колхозы шли с опережением плана. Этот факт свидетельствует о том, что большинство крестьян Беловодщины коллективизацию приняли положительно. Ведь если бы коллективный труд не был им по душе, план бы не перевыполнялся. А действенных мер принуждения к работе, по крайней мере, до выхода летом 1932 года постановления о «злостных прогульщиках», в первые годы коллективизации еще не изобрели. Притом происходил этот душевный перелом в крестьян в сторону общественного производства невзирая даже на то, что в 1930 году – до начала жатвы – по району ощущалась острая нехватка продовольствия. (Вспомним, как бюро командировало в окружком за хлебом сразу обоих руководителей района, Олещенко и Кашубу).
К отрицательным фактам политической линии РПК можно отнести предложение, не ожидая распоряжения окружкома, исключить из членов колхозов родственников кулаков (очевидно, родственников раскулаченных), усилить репрессии против женщин, являющихся иногда организаторами противозаконных выступлений, провести показательный суд над теми из крестьян, которые разобрали по колхозам свой скот.