ПОРА РОКУ ОС НЬ

Осінь – дуже красива  пора  року.  Вона  має три синочки: місяць  Вересень,   місяць  Жовтень, місяць Листопад. У  вересні цвіте  верес, у  жовтні листя жовтіє, а у листопаді  листя  опадає.  З  цих трьох  місяців  мені  до вподоби  листопад. В  цьому році  він  дощовий. Дуже  похолодало  Більшість птахів полетіли  в  теплі  краї. Перехожі одягли теплі  куртки і пальта.
У природі немає  погоди,  ні гарної, ні  поганої. У кожної людини на  це  свій  погляд, своє ставлення і своє  розуміння.

Сьогодні ми  з  бабусею вирішили піти  до Ботанічного  саду  імені академіка Фоміна, який  знаходиться  поряд  з  нашим  будинком.
Сад  мовчить… Він приготувався  до зимового  довгого сну.   
Нікуди не поспішаємо. Йдемо по  фарбах Листопада, тишу порушуючи  кроками .
"Дивись  уважно і  слухай, - каже  бабуся. От сосонки шепочуться  між  собою і щоглами (мачтами)  уходять у небесну  далечінь...  Осики  тихо гілками  тремтять.  Сріблясті ялиночки  пухнастими гілочками  шумлять. Дві берізки  стоять  мов  подружки, і іній холодом  ламає смарагд (изумруд) трави. Така  краса!   

Прилетів вітер і  торкнувся  крижаним ( ледяным ) крилом, наших  облич, і  зник  (скрился) в обіймах листопада.  Він теж не спав  всю  нічь. Останній  місяць  осені  неохоче  ввіддавав  свої  позиції  зимі. 
Вітер – пустун  (проказник), граючи в свої пустощі  (шалости)розігнав  тучі. Він невеликий, але  його  прохолода  відчутна.  Граючи,  хоче  забратися нам під пальта, щоб нас  вкусити.  Дощ  та  вітер  дуже гарна парочка  восени,  яка  завжди  хоче  бути  нав’язчивою  людині.  Дощ  прагне  (стремится)  потрапити  людині  краплями  за комір,  а  вітер,  забравшись  під  одяг,  хоче  покусати  людину та  вирвати з  рук   захисний  засіб  (средство) чи парасольку.

Осіннє  лисття тихо падало і падало на  доріжки саду, покриваючи  землю  кольоровими  килимами  (коврами).   Листочок  клену  покружляв,   впав  на  землю.  Я дбайливо  (бережно)  підняв  його. Він  прожив  своє недовге  життя і  тепер  йде назавжди. 

"Бабуся,  дивись  білочки!"- А  вони  малесенькі  та  пухнасті,  швидко  перестрибували з гілки  на  гілку дерева, з  цікавістью дивлячись  на  нас.
. Тут  же нахохлившись,  горобці  шукали  собі  їжу, стрибаючи,  шаруділи  опалим  листям.
 А це хто? Маленький їжачок! А він, відчув  (почувствовав)  небезпеку  згорнувся  у  клубок.  Сховавши  незахищену  мордочку  та  брюшко -  виставив  голки.
Вітер приніс якийсь чудовий  запах…  це  був  запах грибів. Ніколи  не бачив де і як  ростуть  гриби. І  така  вдача!  Під  деревом   побачив  сімейку  грибів.  Я  наклонився  і  тихо  сказав: « Привіт, грибочки! Здоров  були, дружочки!»
У  мене  від захоплення  (восхищения)  застукало  серце. Дивився…дивився…   Очі  не міг  відірвати  від такого  дива  (чудо)!
І  на  душі  стало  світло  та  радісно.


Рецензии
О, Маша, дуже приэмно, що вы на украиньской мови пишите.
Мне понравилось.
Особенно про ёжика))).
С улыбкой,

Геннадий Стальнич   03.12.2020 01:35     Заявить о нарушении
А як же не писати і не розмовляти, коли народилася і живу в країні
ім'я якої Україна? Але, якшо бути відвертою, то вдома мої батьки і я розмовляємо тільки на російській мові, хоча синуля мій пішов до української школи. Моя про бабуся, якщо би була жива, ніколи би не дозволила, але хай пробачає,тому що зараз такі правила.
Оповідання я написала для свого синулі. Він в цьому році пішов у першій клас. З повагою та любов'ю Маша.

Маша Пушкина   14.12.2020 03:57   Заявить о нарушении
Понимаю, Маша.
Мы тоже на русском говорили. Впрочем, как и в школе, и на улице.
В 70-80-х годах найти в Днепропетровске человека, свободно владеющим украинским языком, было редкостью.
Иное дело - сейчас.
Хорошего учебного года Вам!))))

Геннадий Стальнич   15.12.2020 00:31   Заявить о нарушении
А что-нибудь ещё есть на мелодичном, певучем украинском, Маша?

Геннадий Стальнич   28.01.2021 08:16   Заявить о нарушении