Рецензии на произведение «лютневi пейзажi»
На странице отображаются все рецензии к этому произведению в обратном порядке, с 3 по 1
Показывать в виде списка | Развернуть сообщения
Показывать в виде списка | Развернуть сообщения
Рецензия на «лютневi пейзажi» (Ганна Осадко)
Февральские пейзажи
...здесь небо - как разбавленный кефир
на полке супермаркета:
слабенькая
прозрачно-белая болтанка,
так
много тут и снега и молчания.
...как будто в чане замочила в стирку
те простыни Пани Метелица,
где я когда-то с ним лежала в паре...
...струится пар из камельков наверх -
избушек горстка брошена небрежно,
как зерна те,
что уж не прорастут...
...снега и небо,
и еще деревья,
что руки поднимают томно вверх,
на цыпочки привстали, как девчонки,
чтобы его за шею обнять....
Анна Дудка 28.06.2011 21:06 • Заявить о нарушении
Февральские пейзажи
...здесь небо - как разбавленный кефир
на полке супермаркета:
слабенькая
прозрачно-белая болтанка,
так
много тут и снега и молчания.
...как будто в чане замочила в стирку
те простыни Пани Метелица,
где я когда-то с ним лежала в паре...
...струится пар из камельков наверх -
избушек горстка брошена небрежно,
как зерна те,
что уж не прорастут...
...снега и небо,
и еще деревья,
что руки поднимают томно вверх,
на цыпочки привстали, как девчонки,
чтобы его за шею обнять....
Анна Дудка 28.06.2011 21:06 • Заявить о нарушении
Рецензия на «лютневi пейзажi» (Ганна Осадко)
Они прорастут. Обязательно.
Нужно только немного солнышка, тепла и ... любви.
Чтобы появилась та шея, которую так хочется обнять. А для того, чтобы это сделать, надо подняться на цыпочки...
Константин Кучер 06.04.2011 17:56 • Заявить о нарушении
Они прорастут. Обязательно.
Нужно только немного солнышка, тепла и ... любви.
Чтобы появилась та шея, которую так хочется обнять. А для того, чтобы это сделать, надо подняться на цыпочки...
Константин Кучер 06.04.2011 17:56 • Заявить о нарушении
Рецензия на «лютневi пейзажi» (Ганна Осадко)
ковзка стежина прискає в долину, самотніє плаєчок, а смереки пліткують про лютневі забаганки. Здиміло щастя? Витягли морози крізь комин все тепло, лиш чад лишився – і затуманив голову та й хату. Коминаря б зустріти. Але звідки? Сніги та пустка. І таке мовчання – аж перетліло, попелом взялося. А небо, любий! Як Твої обійми – примарно-скрижаніло-календарні. Лютневі.
Одзолити простирадла та в ополонці тихо полоскати – ачей зійде з водою всеньке лихо.
Чи сонце повертає на весну?
Василина Иванина 01.03.2011 22:38 • Заявить о нарушении
ковзка стежина прискає в долину, самотніє плаєчок, а смереки пліткують про лютневі забаганки. Здиміло щастя? Витягли морози крізь комин все тепло, лиш чад лишився – і затуманив голову та й хату. Коминаря б зустріти. Але звідки? Сніги та пустка. І таке мовчання – аж перетліло, попелом взялося. А небо, любий! Як Твої обійми – примарно-скрижаніло-календарні. Лютневі.
Одзолити простирадла та в ополонці тихо полоскати – ачей зійде з водою всеньке лихо.
Чи сонце повертає на весну?
Василина Иванина 01.03.2011 22:38 • Заявить о нарушении
...тут простір всі властивості міняє, я думала про це, та чи не вперше відчула протяг крижаний по спині, неначе дві кімнатки - то мана, а мешкаю у зимній кам"яниці...
...неначе дім-фортеця-повна-чаша - то мертвий замок, де кімнат без ліку, але так пусто в залах, і відлуння моїх плачів повернеться під вечір:
- привіт_як справи_що в нас є поїсти?
...столове срібло, тьмяні кришталі, свіча - як сонце - світить та не гріє... його камінні дотики... ...завія... хурделить за вікном багато днів, чи, може, років? я не пам"ятаю...
...босоніж - в сни тікаю до весни, де оксамити травня, сонце_ріки, де руки ніжні пестять до світанку, де ти живеш, моя свята любов...
Ганна Осадко 02.03.2011 09:49 Заявить о нарушении
...неначе дім-фортеця-повна-чаша - то мертвий замок, де кімнат без ліку, але так пусто в залах, і відлуння моїх плачів повернеться під вечір:
- привіт_як справи_що в нас є поїсти?
...столове срібло, тьмяні кришталі, свіча - як сонце - світить та не гріє... його камінні дотики... ...завія... хурделить за вікном багато днів, чи, може, років? я не пам"ятаю...
...босоніж - в сни тікаю до весни, де оксамити травня, сонце_ріки, де руки ніжні пестять до світанку, де ти живеш, моя свята любов...
Ганна Осадко 02.03.2011 09:49 Заявить о нарушении
...завіялась із лютого у травень, ще й босоніж по росах і по травах, – ото вже й справді, сни оці прадавні, банальні до нудкого позіхання, відомо всім під місяцем і сонцем (зізнайся, ти ж його завжди чекала) хіба не знаєш – пестощі розбестять, камінні ж дотики – стабільності ознака(тьфу-тьфу, чомусь згадалося суспільство, коростою фальшивості свербляче),
- але ж, газдине, що в нас є поїсти -
відлуння лютого злеліяне любов*ю, її лише вважаєш Ти святою?
Та простір крижаніє, наче протяг, який під вечір вистудить всю хату,
чому ж вікно відчинене, мов серце,
невже Ти віриш, що таки весніє???
Василина Иванина 03.03.2011 00:17 Заявить о нарушении
- але ж, газдине, що в нас є поїсти -
відлуння лютого злеліяне любов*ю, її лише вважаєш Ти святою?
Та простір крижаніє, наче протяг, який під вечір вистудить всю хату,
чому ж вікно відчинене, мов серце,
невже Ти віриш, що таки весніє???
Василина Иванина 03.03.2011 00:17 Заявить о нарушении
Весніє, Серце...
Сонце мружить очі - так безголова-радісно. І кіт
заснув та посміхається щасливо
на підвіконні, де росте герань,
і небо, Серце, - бездоганно-синє,
а сни котячі і мої - барвисті.
Весніє, Серце)
Ганна Осадко 03.03.2011 15:46 Заявить о нарушении
Сонце мружить очі - так безголова-радісно. І кіт
заснув та посміхається щасливо
на підвіконні, де росте герань,
і небо, Серце, - бездоганно-синє,
а сни котячі і мої - барвисті.
Весніє, Серце)
Ганна Осадко 03.03.2011 15:46 Заявить о нарушении
... на підвіконні, де цвіте калачик,
дрімає кіт у сонячнім промінні,
примружу очі – так, весніє, Серце,
фіранка рвучко крилами змахнула –
у небо кличе:
чуєш, вже пора...
Василина Иванина 21.03.2011 00:13 Заявить о нарушении
дрімає кіт у сонячнім промінні,
примружу очі – так, весніє, Серце,
фіранка рвучко крилами змахнула –
у небо кличе:
чуєш, вже пора...
Василина Иванина 21.03.2011 00:13 Заявить о нарушении