Рецензии на произведение «просте»

А Вам дяка, читаче!

Елена Иваницкая   26.02.2013 19:02   Заявить о нарушении

Знову скупався у рiднiй мовi! Дуже гарно! Дякую! Петрович. Краснодар.

Пётр Билык   20.10.2013 07:44   Заявить о нарушении

Приємно, що вам сподобалось.
З посмішкою,

Елена Иваницкая   11.10.2012 08:56   Заявить о нарушении

Дозволю собі не погодитися, Василино. А ми з вами хіба прості?! Хіба то майновий стан окреслює ступінь внутрішньої організації? Та й взагалі - "простота хуже воровства". А от просто жити - це вже інша, чуткіша справа, а вже всередині цього знання можна писати про прості чи складні речі.

"Я научилась просто, мудро жить,
Смотреть на небо и молиться богу
И долго перед вечером бродить,
Чтоб угасить ненужную тревогу" (А.А.А.)

Елена Иваницкая   13.07.2012 07:45   Заявить о нарушении

Дорога Оленко, вибачайте,
це була моя невдала спроба пожартувати, стисло увібгавши всі алюзії, що виникли під час читання Вашого неординарного твору :(
А пригадався і Сесар Вальєхо, улюблений поет мого покійного друга Лоха Нессова, і вірш Н. Білоцерківець "Ми помрем не в Парижі", і ще - Ганна Осадко...
Знаєте, інтертекстуальність - це те, що дуже приваблює у творах, так же?
Дозволю собі ще довгий додаток, хоча це трохи, мабуть, не той... :(
але
***
Ганна Осадко [ 2009-01-16 15:28:53 ]
Жити просто. Просто жити:
ткати пісню, жати жито,
виглядати із небес:
чи колядку завіконну,
чи надсадний дух озону
(це залежить від сезону:
Народивсь_ Воскрес).
Просто жити. Жити просто.
- Ціпу-ціпу - сонце! просо!
а по тому – знов:
навесні – білити хату,
взимку – квіти малювати,
не питати – а чи та ти,
що його любов.
Просто жити. Просто тиша
трави подихом колише...
Ніжності узвар
вже настояний до ранку,
пий із зоряного дзбанка
ніч – підкову,
ніч – коханка,
ніч – різдвяний дар.
***
Василина Іванина [ 2009-01-16 15:12:48 ]
Жити – просто. Просто – жити:
Морфієм свій біль глушити,
Дива ждати. Із небес –
Заметіль по саме серце,
Злива, що у душу ллється, –
А на долю все ж не сердься
(Народивсь... Воскрес…)
Просто – жити. Смакувати
Світ оцей – суцільні втрати –
(бо ж нікому, ой, нікому
Не буває вороття),
І рядки ці поетичні,
Де слова буденні й звичні,
Й водночас такі величні,
Як саме Життя
***
Ганна Осадко [ 2009-01-16 15:28:53 ]

Світ, який суцільні втрати,
Сон, який пуста палата -
так багато ще, багато -
біла вата, тиша, сніг...
Все минеться, Василино:
добрий янгол, як дитина,
з неба чорного прилине,
стане на поріг...

Василина Иванина   13.07.2012 15:01   Заявить о нарушении

...а як його знайти те “просто”,
між болем, морфієм і втратами як жити?
бо “народивсь_воскрес” – то мари посту...
Не краще у циган наворожити?

Елена Иваницкая   14.07.2012 08:19   Заявить о нарушении