папаша

був в районі, приїхав, перегружав продукти з машини і шоб коти не зававажали і попід ногами не путались, відкрив їм баночку гуманітарки, гуманітарка - то є евфемізм до слова милостиня, яку нам давали, як злидням от усяких благодійників, справедливості ради, я не брав, навіть скандалив, шоб мене не писали і не ходив по неї, але вони самі несли і кидали то в двір, то біля двору так, шо я вгамувався - не кидать же їм назад, і, як в будь якому на тобі небоже, шо мені негоже, частина була так собі, а в мене кішечка сіренька вивела і вберегла шестеро чорненьких кошенят, а тут миші і пацюки дожерли кацапів по лісосмугам і ломонулись у село, така навала була, шо я навіть на телефон знімав - миші бігли в три поверхи - по дві-тири миші верхом на миші, моя кішечка до ранку сотні мишей давила і мені до порогу скирдувала, а це закінчились миші і мишщенята, пацюки і пацючата
відкрив я їм баночку паштету заморського, рахую їх, а чорних - шестеро! А повино буть пятеро, бо одного я солдатам віддав. Придививсь: велика така чорна котяра кричить, а мої йому не дають. Ага, думаю, от воно шо - мишей не стало папаша вернувся по гуманітарку, бісова личина, дров не рубав, піч не топив, тісто не місив, ніц не робив, то ж на кашу не заслужив

Другие статьи в литературном дневнике:

• 28.02.2024. блуждая лисьими норами
• 24.02.2024. Луизхен. Томас Манн рассказ аудиокнига
• 16.02.2024. Путiн убив Навального
• 15.02.2024. тоскующим по СССР
• 14.02.2024. БДК Цезарь Куников
• 12.02.2024. управление перетрахиванием
• 09.02.2024. управление идентификацией
• 06.02.2024. ***
• 03.02.2024. папаша
• 01.02.2024. ***