Як ти, Херсоне?

Иван Панов: литературный дневник

Ну як ти, Херсоне, друже?
Чи боліло дуже?
Звісно, що боліло.
А ти все витримав, милий.
Як ти, друже, Херсоне?
Викинь синьо-біло-червоне.
Одягнись у жовто-блакитне.
Ти залишився непохитним!


Раптом осінь не така вже й сіра.
І щодень міцніє віра.
Знову вільне місто Херсон.
Слава ЗСУ - це не сон.


Це без жестів доброї волі.
Це ціною нашої крові.
Така от страшна ціна.
Така от радість сумна.
Буде звільнено кожне місто.
На деревах зав’яжеться листя.
Закінчимо кляту війну.
Зустрінемо нашу весну.


Раптом осінь не така вже й сіра.
І щодень міцніє віра.
Знову вільне місто Херсон.
Слава ЗСУ - це не сон.


ДОЧЕКАЙ МЕНЕ, СВІТ-ДУША МОЯ
І СЕБЕ НЕ ДАРУЙ НІКОМУ!
ПОВЕРНУСЬ К ТОБІ ВСУПЕРЕЧ ДОЛІ
I КОЛІНА TBOЇ ОБIЙМУ!



Другие статьи в литературном дневнике: