Юлия Шешуряк
ОНА ГОВОРИТ
Вона каже - усе, відпускаю тебе на волю.
Я люблю тебе, каже, люблю - тому й відпускаю.
Не тримаю, не контролюю, бажаю щастя.
Відпускає мене, відпускає мене, відпускає.
Випускає, як рибок у туалет зливає.
Ну, пливіть,золоті, лиш свободою не захлиніться.
Відпускає мене, як собаку надвір в негоду.
Відпускає мене, із шиї ланцюг знімає.
Що ж, біжи, любий друже, веселим будь і не кашляй.
Відпускає мене, мов пташку у ліс, де лови,
Де мисливці в руках вогнепальну зброю стискають.
Випускає - лети і не бійся, подякуй гарно.
Я тебе приручила, і я тебе можу вбити.
Але ж я відпускаю, дарую тобі свободу.
Отака доброчинність, такий от прояв любові.
////////Она говорит - все, отпускаю тебя на волю.
Я люблю тебя, говорит, люблю - поэтому и отпускаю.
Не держу, не контролирую, желаю счастья.
Отпускает меня, отпускает меня, отпускает.
Выпускает, как рыбок в туалет сливает.
Ну, плывите, золотые, только свободой не захлебнитесь.
Отпускает меня, как собаку во двор в непогоду.
Отпускает меня, с шеи цепь снимает.
Что же, беги, милый друг, веселым будь и не кашляй.
Отпускает меня, как птичку в лес, где ловы,
Где охотники в руках огнестрельное оружие сжимают.
Выпускает - лети и не бойся, поблагодари красиво.
Я тебя приручила, и я тебя могу убить.
Но я отпускаю, дарю тебе свободу.
Вот такая благотворительность, такое вот проявление любви.
//
Другие статьи в литературном дневнике:
