***
Вікторія Торон
...
Хоч дивне
...
Хоч дивне, але кращого не буде
побічного немріяного щастя,
ніж те, що ми вже маєм. До остуди
обставинами, відстанями, часом
нас приведе чуже холодне «завтра»,
якого я навчилася боятись.
Не заглядаймо в нього, бо не варто
від нього нам дарунків сподіватись.
Любім «сьогодні», навіть як печалі
майбутнього заповнять нотні стани.
Можливо, як не думати : «Що далі?»,
воно про нас забуде й не настане?
2015
.................
свобода?
Станислава Ко
.....
Яка це свобода - бути тобі ніким!
без статусу 'екс', без шансу і без надії.
на відстані суму, руки, поцілунку, мрії...
вбивати себе випадковим, хмільним, їдким.
а потім зриватись на крик, стискати кулак
без права торкнутись, без права тебе хотіти.
Планета продовжує рух. я сходжу з орбіти
на шлях мого Сонця - зорею у твій зодіак.
Другие статьи в литературном дневнике:
