сила и магия слова в мире песен

Астахова Светлана: литературный дневник


Темна нічка гори вкрила,
Полонину всю залила,
А в ній постать сніжно-біла.
Гуцул Ксеню в ній пізнав.
Він дивився в очі сині,
Тихо спершись на соснині,
І слова палкі любові,
Він до неї промовляв.



ПРИСПІВ:
Гуцулко Ксеню, я тобі на трембіті.
Лиш одній в цілім світі розкажу про любов.
Душа страждає, звук трембіти лунає,
А що серце кохає, бо гаряче мов жар.


Вже прошло гаряче літо,
Гуцул іншу любить скрито,
А гуцулку чорнобриву,
Він в осінню ніч прощав.
В Черемоші грали хвилі,
Сумували очі сині,
Тільки вітер на соснині.
Сумно пісню вигравав.
програш


Буслики.
Прилетіли буслики
Із країв далеких,
Прилетіли з вирію,
Буслики – лелеки.
Потомились буслики
Бо на крилах несли
Красну весну, а іще
Теплого Олексу.


Приспів:
Леле – лелеченьки,
Буслики – буслята,
Крила край віконечка
Біля хати.
Леле – лелеченьки,
Буслики буслята,
Прилетіли сонечко
Колисати.


Прилетіли буслики –
Чорно – білі крила,
Прилетіли буслики
Та й заклекотіли.
«Ой лелече колесо
Кинуте у небо…»
Мама тихим голосом
Нам співа про тебе.
Приспів.



И если честно, ой как же лестно, что это: "ведьма!" -- кричат лишь мне :-)



Другие статьи в литературном дневнике: