Зима ще президентствує: За владу
Хапається з останніх сил…
Егей! Я схаменусь – на воза пересяду
З обридливих розвалистих саней
І хвицьну батогом. І вирвуть коні
Державну колісницю з калабань
І понесуть її у веснорань,
Рішучо відірвавшись від погоні
Амбітностей чужих і зазіхань!
А поки що терплю і потерпаю:
Того – нема, а тому – ще не час,
І ще не знаю, із якого краю
Дихне теплом в остуджений Донбас.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.