не треба зопалу судить
одне другого ми ж непрості
сам дідько в нас обох сидить
на покуті а Бог лиш в гості
заходить зрідка й не завжди
нас застає одних чи вкупі
коли на борошно біди
ми перетовчуємо в ступі
своє добро не від добра
не треба ж зопалу судити
добру ще видно не пора
хлібину злагоди ліпити
нам відстань не допомогла
минулі вчинки оцінити
і накопиченого зла
одне на одного не лити
то може час нас приведе
до мирного порозуміння
і в грунт розпушений впаде
дозріле злагоди насіння
давай помовчимо…