Звідки ростуть ноги цього конфлікту, який запустив перший, та - особливо - другий майдани? Відповідь можна знайти, зрівнюючи Конституцію України 1996 року (за яку реально проголосував той самий український народ, який згідно Конституції являється джерело влади) з тою, спотвореною, що з'явилася в результаті внесення поправок антиконституційним режимом, починаючи з 2014 року. Докази.
===
Конституція Укриїни 1996 року. Вступ.
Верховна Рада України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення, ...дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року ( 1427-12 ),
схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням,
приймає цю Конституцію - Основний Закон України.
Той же текст з внесенням змін 7.02.2019 року (станом на 2024 рік):
...дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя,
піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України та (увага, далі вставка!) підтверджуючи європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України...
Далі.
Розділ V "Президент України", ст. 102 (доповнення, яке зробив Порошенко поза згодою того самого народу):
- Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору.
Стаття 116. Кабінет Міністрів України.
Антиконституційне доповнення від 7.02.19:
- забезпечує реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору.
...
Останнє доповнення, крім того, що було зроблено без обов'язкового у цьому випадку проведення всенародного референдуму (якщо мова йде про зміну курсу держави!), очевидно суперечить 1 та 2 статті Конституції:
Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю її територію.
Україна є унітарною державою.
Стаття 5. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не
може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
НІХТО НЕ МОЖЕ УЗУРПУВАТИ ДЕРЖАВНУ ВЛАДУ..
+++
Конституція України. Акценти.
Ст. 3 Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави."
Ст. 8 Конституція України має НАЙВИЩУ ЮРИДИЧНУ СИЛУ. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються НА ОСНОВІ Конституції України і ПОВИННІ ВІДПОВІДАТИ ЇЙ (!!!)
Стаття 22. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Стаття 35. Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання.
Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.
Стаття 60. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.
За віддання і ВИКОНАННЯ явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.
+++
Людині, яка ще не втратила розум та совість, є над чим замислитись. Адже відповідати за протиправні, антиконституційні вчинки прийдеться не лише тим, що давали злочинні накази, а й їх виконавцям. І не тільки у цьому швидкоплинному, скороминучому житті.
Щодо тлумачень. Конституція написана так, що її початкові прості та ясні засади нікому не потрібно "тлумачити", перевертаючи на свій бік. Наприклад, якщо сказано, що "будь-якій людині ГАРАНТУЄТЬСЯ право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань", то це право не допускає ніякого "але". У протилежному випадку ніякої свободи вже не буде, якщо якийсь "слуга народу" (чи зграя слуг), від імені свого володаря, зловживаючи своєю посадою почне "тлумачити" визначені Конституцією права та свободи в свій бік, щоб набити грошима свої кишені!
