Вiчна мудрiсть

Татьяна Раевская: литературный дневник

Афоризми Григорія Сковороди:
• Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?


• Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.


• Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?


• Не все те отрута, що неприємне на смак.


• Добрий розум, робить легким будь-який спосіб життя.


• Бери вершину і матимеш середину.


• З усіх утрат втрата часу найтяжча.


• Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.


• Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.


• Більше думай і тоді вирішуй.


• Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.


• У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим.


• Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.


• Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!


• З видимого пізнавай невидиме.


• Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись..


• Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.


• Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі.


• Мудрець мусить і з гною вибирати золото.


• Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?


• Сліпі очі, коли затулені зіниці.


• Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.


• Все минає, але любов після всього зостається.


• Кому душа болить, тому весь світ плаче.


• Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений
.
• Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.


• Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.


• Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.


• Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.


• Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.


• Не любить серце, не бачачи краси.


• Що вподобав, на те й перетворився.


• Не за обличчя судіть, а за серце.


• Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?


• Світло відкриває нам те, про що ми у темряві лише здогадувалися.


• Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.


• Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?


• Не називай солодким те, що породжує гіркоту.


• Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові.


• Істина спалює і нищить усі стихії, показуючи, що вони лише тінь її.


• Невже ти не чув, що сини віку мудріші від синів дня?


• Не розум від книг, а книги від розуму створились.



Другие статьи в литературном дневнике:

  • 13.11.2016. Вiчна мудрiсть