***

9 февраля 2021 г. ( 27 января ст.ст.), вторник.
Седмица 36-я по Пятидесятнице.

Поста нет.
Перенесение мощей свт. Иоанна (икона) Златоуста.
Утр. - Ин., 35 зач. (от полу;), X, 1-9. Лит. - Иак., 54 зач., III, 1-10. Мк., 50 зач., XI, 11-23. Свт.: Евр., 318 зач., VII, 26 - VIII, 2. Ин., 36 зач., X, 9-16.

вначале было слово

МЕДВЕДЬ И ВОЛК

Басня

В глухой тайге сошлись Волк и Медведь…
И Волк Медведя вызвал на дуэль,
И честный Мишка на дуэль явился одинокий,
А Волк пришёл со стаей хищною своей…

И благородного Медведя – одиночку
Вмиг растерзала … расхватала
Стая волчьих острозубчатых друзей…

О, мой читатель мудрый немудрёной басни сей…
Ты – то знаешь,
Чем всегда кончается дуэль неравная такая…
И не пора ль в тайге, зверьём кишащей,
Медведям благородным
Тоже сбиться … слиться… сшиться в стаи…
Ведь в нашем волчьем веке
Только стаи выживают…

Ой ли…
Ай ли…

О, Русь моя - Святой Медведь!
Тебе бы эту «басню – мудрость » одолеть…

Слова песни Украинская народная песня
- На болоті спала
1. На болоті спала зграя лебедина
Темна ніч чорніла і стояв туман.
Спало все довкола, тільки білий лебідь
Тихо сходив, тихо кров’ю своїх ран.
ПРОГРАШ.
2. А коли побачив, що брати поснули,
Він схотів летіти у свої краї
Тихо й мирно спала зграя лебедина,
Та даремно знову він збудив її.
ПРОГРАШ.
3. Хай любов і ласка весело празнують
Веселкові ранки як люблю я вас
Ой любов безкрая хвилі голубії
Всю любов, що маю віддаю я вам.

ЛЕБІДЬ
На болоті спала зграя лебедина.
Вічна ніч чорніла, і стояв туман…
Спало все навколо, тільки білий лебідь
Тихо-тихо сходив кров’ю своїх ран.

І співав він пісню, пісню лебедину,
Про озера сині, про красу степів,
Про велике сонце, про вітри і хмари,
І далеко нісся лебединий спів.

Кликав він проснутись, розгорнути крила,
Полетіти небом в золоті краї…
Тихо-мирно спала зграя лебедина,
І даремно лебідь звав, будив її.

І коли він вгледів, що брати не чують,
Що навік до себе прикував їх став, –
Закричав від муки, вдарився об камінь,
Зранив собі груди, крила поламав.

Чорна ніч чорніла, не світало вранці,
Ввечері далекий захід не палав…
Тихо зграя спала, тихо плакав лебідь,
Тихо кров’ю сходив, тихо умирав.

Аж колись уранці зашуміли хвилі,
І громи заграли в сурми голосні,
Вирвалося сонце, осліпило очі,
Роздало навколо обрії ясні.

Стрепенулась зграя, закричала біла:
“Тут гниле повітря, тут вода гнила!..
А над нами сонце, небо, простір, воля!” –
І ганебно спати більше не змогла.

Зашуміла зграя піною на хвилях.
Зашуміла вітром… ще раз! І – прощай!..
І летіла легко, наче біла хмара,
І кричала з неба про щасливий край.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Тихо, тихо сходив білий лебідь кров’ю,
То, здавивши рани, крила рознімав…
І в знесиллі бився… Зграє лебедина!
Чи хто-небудь в небі лебедя згадав?

2.IV.1917

второе юридическое образование широко распространено...
потому что конструктвную юридическую помощь получить
труднее чем дождаться чуда моисеева....

а что будет
если юристов заставить
самим рассчитывать потолок над своей головою.....
17 летие трагедии трансвааля близко близко....

Другие статьи в литературном дневнике:

• 28.02.2021. ***
• 27.02.2021. ***
• 25.02.2021. ***
• 23.02.2021. ***
• 22.02.2021. ***
• 20.02.2021. ***
• 16.02.2021. ***
• 15.02.2021. ***
• 13.02.2021. ***
• 09.02.2021. ***
• 08.02.2021. ***
• 07.02.2021. ***
• 06.02.2021. ***
• 05.02.2021. ***
• 04.02.2021. ***
• 03.02.2021. ***