Питання

Скаже мені, друже, ти бачив птахів?
Таких безбентежних, маленьких птахів?
Ти знаєш, що таке бути птахом? Я можу розповісти тобі, бо я був птахом.
Я був одружений з небом, таким безкрайнім прозорим небом. Я бачив сонце, яке мене гріло. Я забавлявся їм.
Ти відчував вітер?
Такий безбентежний, шалений вітер? Я був вітром. Був могутнім, теплим вітром. Я обіймав верхівки дерев. Гуляв у степу, такому рідному степу. Я цілував море.
Ти бачив море? Таке безбентежне, тихе море? Ти бачив його так, як бачив я? Я цілував море, воно відповідало мені хвилями. Шаленими хвилями.
Ти гойдався на хвилях? Таких безбентежних, могутніх хвилях? Ти знаєш, що таке бути хвилею?  Я можу розповісти тобі, бо я був хвилею, шаленою хвилею. Я відчував дикий простір моря і мене цілував вітер, мене гріло сонце, птах бажав мені доброго ранку.
Я бачив зірки. Такі безбентежні, яскраві  зірки. В мене була одна така...   
Ти втрачав колись зірку? Зірку, що сяяла лише тобі одному у темряві ночі. Ти знаєш, як це – втрачати зірку? Пробач, але я не можу тобі розповісти про це...
Я був богом, але не був безбентежним. Не міг впоратись з собою. Я був слабкий та прозорий, як марево уві сні...
Сльоза? Ти відчував смак сльози, такої маленької, гіркої сльози?

Скажи мені, друже, навіщо?