смак дощу на губах, вуха чергової красуні, помідори з баклажанами, дивне сполучення їжаків та вужів...
все набагато простіше: набрати чийсь номер серед ночі і довго-довго розмовляти про все на світі...
і жоден колючий дріт тоді не завадить їм пізнати одне одного по-справжньому...
а й справді, на що...
...не знаю...
...просто поставити на руду конячку, котра так і не вийшла на старт - "давай будемо друзями" - давай, ... а блаженство було вже тут... але йому довелося поїхати - терміновий виклик - черговий смертельно хворий - діагноз - туга, за тим чого нема...
...і так не хочеться зцементовувати вікна, закривати двері на п’ять замків і чотири ланцюжки...
все одно прийде час і буде та, котрій не треба казати "віддай все що маєш, візьми все що є"
цікаво, що вона принесе з собою.
невже весну?
апельсиновий чай
© Copyright: Amsterdam, 2003
Свидетельство о публикации №203060700017
Свидетельство о публикации №203060700017
Рецензии
Гарно і стильно!!! Тонке поєднання чуттєвості та розуму.Бачу з 2003 не пишете українською. Чому?
Валентин Лученко 30.12.2010 20:38 • Заявить о нарушении
Валентин Лученко 30.12.2010 20:38 • Заявить о нарушении
Дякую, Валентине.
Тут все написано http://proza.ru/2003/11/09-83 , якщо будете уважно читати :)
Amsterdam 30.12.2010 23:54 Заявить о нарушении
Тут все написано http://proza.ru/2003/11/09-83 , якщо будете уважно читати :)
Amsterdam 30.12.2010 23:54 Заявить о нарушении
От і добре :)
Пишу, тільки зараз значно рідше.
Це - друга причина http://stihi.ru/2004/11/23-1234 :)
Amsterdam 31.12.2010 00:01 Заявить о нарушении
Пишу, тільки зараз значно рідше.
Це - друга причина http://stihi.ru/2004/11/23-1234 :)
Amsterdam 31.12.2010 00:01 Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.