Для людей Украины

Засипані біленьким снігом вулиці. Сліди багатьох ніг. Проходжу далі. Площа. Маса людей.
Незнайоме відчуття. Що ж це таке? Проходжу ще декілька метрів. Оранжеві стрічки, одяг, хустинки. Так це майдан. Майдан Незалежності. Сьогодні він дійсно відповідає своїй назві.
В повітрі літає відчуття. Що ж це? Далі те саме питання. Голос з глибини душі відповідає:
„Це єдність”, „Це незламна воля”, „Це торжество народу перед перемогою”. Перемога, вона йде. Вона скоро буде в кожній домівці. Тих що не розуміють як багато зараз змінюється в нашій державі з часом вона теж буде перемогою. Як прекрасно. Люди різних поколінь. Вони стоять. Вони вистоять. Наша мета буде досягнута. Мене переповнює почуття любов, до свого народу, почуття торжества, почуття єдності. Наскільки все гарно. Щоб не казали злі язики, це надзвичайно прекрасно. Люди проявляють свою волю.
А відчуття наростає, воно стає моєю сутністю. Воно проходить через мене сильним напором і йде далі. Між рядами студентів, і дорослих людей, пенсіонерів і дітей. Зараз воно виконує функцію якогось не видимого канату. Канат який об’єднує людей в одне ціле. Так напевне відчували себе козаки які ходили відстоювати свою державу. Це прекрасно, відчувати себе одним цілим ще з тисячами, сотнями тисяч, мільйонами людей. Не просто людей, а твоїх співвітчизників, вони для тебе зараз рідні. Вони твої брати. Ви одна НАЦІЯ. Дійсно нація, а не група людей під керуванням злочинців, які 14 років ставлять на коліна і хочуть зробити це в наступний раз. Ні ми не допустимо цього, ми будемо захищатись. Ми не одні. З нами наша віра, наша ідея, патріотизм.
З усіх сторін чути викрики гасел. Грає музика. Музика яка проникає до самого серця. Серця не фізичного. Серця духовного. Воно наповнюється радістю і гордістю за твій, за мій, за НАШ народ. І хочеться просто бути тут, зараз нічого не потрібно, тут прекрасно. Тут просто заспокоюєшся, ти знаєш що все буде добре, що мета вже досягнута. Інші скажуть: „Як мало вам для щастя треба” А я відповім: „Це немало – це багато, це дуже багато. Ви того не розумієте.” Ми зрушились з місця, і ми вже не відступимо. Ми разом. Нас багато. Ми малі і великі. Але все одно ми одне ціле. Ми Українці.
А сніг падає. Притрушуючи землю Українську білим полотном. Здається що він очищає нашу землю від всіх незгод. Він покриває Україну білим полотном – стирає все, народжується нова держава. Держава з білого листа. Держава – Україна.