Ранок прийде до кімнати,
Та не стану я радіти,
Бо тебе не зможу чути
І не зможу обіймати.
День,
Тепле сонце зігріває,
Та замерзну я без тебе,
Полечу тоді на небо –
Змісту вже життя не має.
Вечір,
Місяць небо прикрашає.
Можу зорі полічити,
Можу свічки запалити,
Та сенсу в цьому вже не має.
Ніч,
Ніч лягла на сонне місто,
Та мені нема покою,
Більш не буду я з тобою,
Сліз моїх густе намисто.
Свидетельство о публикации №204120200156
Спасибо.
Ксения Мельниченко 11.12.2004 20:51 Заявить о нарушении