Вдягнеш пуанти. Станеш за кулісами.
Почуєш щирі, радісні овації.
Відчуєш гіркоту й солоність присмаку
Життя не в світі – в світлі декорації.
А як інакше? Щастя крізь страждання.
Любов крізь біль...
Невже так має бути?
В твоїх очах я сльози відчуваю,
В моїх очах ти подив міг відчути.
Чому, спитаєш...
Справді, дуже дивно.
Здається,всі умови для кохання.
Але чомусь зламалися ті крила,
Невже душа втопилася в омані?
Не вірю!
Серцю не знайома клоунада,
Воно не стане гратися із розумом.
Здається, просто не потрібна правда,
Або бракує мінімуму досвіду.
Позбавитися штампів і омани.
Зректися від абсурду і абстракції.
Інакше – щастя! Щастя без страждання.
А ще життя без зайвих декорацій.
Театр
© Copyright: Мирада Тристе, 2006
Свидетельство о публикации №206011200273
Свидетельство о публикации №206011200273
Рецензии