Я кликала тебе - осіннім ранком, із першим сонячним промінням і вранішньою росою..
Я вірила в тебе - останньою правидницею, чистою душею..
Я чекала тебе - безкінечними зимовими вечорами, чорною трояндою на блідому підвіконні, краплиною дощу на чужому асфальті, змарнілою травинкою на пустирі..
Я бачила тебе - у бездонності небес, синяві далеких очей, глибині самотніх річок..
Я слухала тебе - у мелодії снігових хурделиць, у шибках, наляканих вітром, у серці своєму..
Я знайшла тебе - у мороці божевільних побачень, вихорі закляклих почуттів, серпантинові колючих доріг..
Ти простягнув мені назустріч гарячі сонця тремтячих рук, відкрив дверцята розхитаних снів..
А я розтанула сотнями струмками, мільйонами вистражданих краплин і розчинилася у попелі часу..
2005
Марево
© Copyright: Ольга Мельник, 2006
Свидетельство о публикации №206052300131
Свидетельство о публикации №206052300131
Рецензии