Life is life або народна революц я сц2

СЦЕНА 2

ДІЮЧІ ОСОБИ :
1. Геннадій В`ячеславович Іванов ( кореспондент , чоловік середнього віку і статури )
2. Жіночий голос з душу

Внизу карда підпис “... І ПОЧАЛОСЬ ОСЬ ТУТ через три місяці”

Звичайна квартира , ранок , в душі шумить вода , по долівці розкидана одежа , крупні плани : носки , штани , труси , сорочка , ноги чоловічі в чулках звисають з кроваті , вище – колготки спущені нижчи колін , вище колін одягнен ліфчик ... Далі грудь і голова , волоси хто зна як рот відкрит , з нього тирчить шматочок матеріі червоного кольору

Жіночий голос з душу :
- Любий прокидайся !?

Дьорнулось лице “любого”

Жіночий голос з душу :
- Любий !

Геннадій В`ячеславович Іванов( кореспондент , чоловік середнього віку і статури )з повним ртом :
- Любий ?

Чоловік с трудом піднімається , не розуміючи дивиться по сторонам , потім починае тягти з рота червоний шматочок , ним оказуються жіночі труси

Геннадій В`ячеславович Іванов ( кореспондент , чоловік середнього віку і статури ) :
- Що ? Де ? Коли ? ... Е – е – е ... Тобто , хто я ? Де я ? Котра година ?
Жіночий голос з душу :
- Любий , прокидайся !

Геннадій В`ячеславович Іванов ( кореспондент , чоловік середнього віку і статури ) непоспішаючи розгорта труси – вони величезного розміру

Геннадій В`ячеславович Іванов ( кореспондент , чоловік середнього віку і статури ) :
- О , йо майо ! Я – монстр ! Тепер , де я ?

Жіночий голос з душу :
- Ти прокинувся ?
Геннадій В`ячеславович Іванов ( кореспондент , чоловік середнього віку і статури ) :
- Да , мила !

Чоловік пада за кровать і через секунду уже встає одітий та причесаний , викидаючи з рук , труси , ліфчик та колготки і швидко прямує в коридор до виходу

Жіночий голос з душу :
- Зайчик , принеси мені халат будь ласка !

Геннадій В`ячеславович Іванов ( кореспондент , чоловік середнього віку і статури ) крадучись до дверей :
- Зайчик !!? ( перекошує обличчя )
- Зараз люба ! Тобі який , зелений , чи жовтий ?
Жіночий голос з душу :
- У мене тільки помаранчевий ...

Чоловік відкрива двері квартіри і в туж мить уже зачиня за собою двері заходячи в кабінет начальника , кажучи в корідор :