На білій подушці троянд пелюсток
Так ніжно лежить і відносить
У вечір вчорашній, у ніч, де ми вдвох
Зрозуміли вкінець, що є щастя.
Легкий вітерець його вмить підхопив,
Понес у безкрайнеє небо,
І знову здається: то губи твої,
І очі, що так люблять тебе.
Біля мене лежить красуня моя.
Не замерзни, кохання - зігрію
Поцілунком гарячим по щокам, по губам
І диханням в волоссі застину.
Для тебе
© Copyright: Синяя Птичка, 2007
Свидетельство о публикации №207011300117
Свидетельство о публикации №207011300117
Рецензии
