Трiумф вiд поразки

Світло згасає... Я заплющую очі... Час для роздумів, для пошуку того, що й не збиралося ховатись. Але хтось не дає цілковито поринути у безглузде спілкування з собою. ХТОСЬ намагається силою взяти мою увагу. Невже вона думає, що просто торкаючись мого тіла, можна сягнути моєї душі? Наївно...

Контакт фізичний і контакт душ... Різні явища? Чому ж тоді я щоразу припиняю боротися з тією силою? Гордість, твердість, впевненість, - вони знову зникають. Інколи мене навіть обурює те, на що я перетворююсь. Створіння, виліплене з пластиліну. Шматок енергії, який настільки еластичний, що може змінювати форму під впливом тих нахабних і скажено ніжних дотиків. Ненавиджу себе такою. Це слабкість. В такі миті відчуваю себе залежною від того, що відбувається, відчуваю, що не в стані від цього відмовитись. Так, напевно, почуває себе людина в наркотичній залежності. Щоразу отримуючи жаданий допінг, поринаючи в цю шалену насолоду, людина усвідомлює свою нездатність від неї відмовитись. І я знову і знову стаю тим, чим ставати не хочу і хочу водночас. Спочатку щосили стримую те, що ззовні, потім намагаюся вгамувати трепет всередині. Коли розумію, що переоцінюю свої можливості, поступово впускаю в себе те, що навіть не сумнівається у своїй перемозі, відчуваю, як щось подібне на вірус блокує ту частину мозку, яка колись відповідала за інстинкт самозбереження... Гра з вогнем, гра вогню, прагнення болю фізичного і душевного. Стаючи безсилою, я починаю благати... Благаю змилуватись, благаю не жаліти... Я переможена. Тріумф від поразки. Безглуздо... Солодко... Незабутньо...

Але питання залишаються. Чия це мова? Мова тіла чи душі? А може вони просто зговорилися і співають дуетом? Кого з них зламано? Чия це перемога? Чого я хочу? Хто або що про це знає? Мені відповіді на ці питання невідомі.

Біль, спричинений насолодою, набагато гостріший за той біль, який викликає пустка. А мені хочеться жити гостро, емоційно, бездумно і змістовно. Можливо саме тому я ненавиджу себе за слабкість і обожнюю свою здатність змінювати владу на підкорення собі ж самій, своєму безсиллю і ще чомусь... або комусь...