Капремонт

Вимітайся! Забирайся з мене геть! Ти ж – не пір’їнка, мені важко тягати тебе в собі. Якби ж ти ще тихенько сидів собі в куточку. Але ж ні! Ваша величність ненавидить, коли її не помічають. Скажи, як тобі вдається так чітко все розраховувати і нагадувати про себе в найневідповідніші моменти?

Все, здавалося б, налагодилось, я ніби-то забула про тебе... на деякий час. І тут – БАХ! Ти штовхаєш мене зсередини так, що я починаю прискіпливо переглядати своє недавнє минуле, в яке ти так беспардонно вдерся, як свіжоспечений блокбастер. Такий собі вхід за лаштунки з бейджиком “ПРЕСА”... Майстерне ненав’язливе розбирання мене на складові частинки: гаєчки, болтики, пружинки... Розглядання моїх інгредієнтів під мікроскопом, порпання в моїх мізках під прикриттям соц-опитування.

І чого ти всівся на найпомітнішому місці? Ні пройти, ні проїхати. Я навіть запросити всередину нікого не можу, адже всі одразу ж натрапляють на тебе. Зрозумій: це мені заважає! Для гостя ти занадто довго затримався в мені. І, ведучи себе, як господар, займаєш купу місця, яке могло б бути такою собі вітальнею для тих, хто вимушений стояти при порозі...

Я змушена просити тебе якомога скоріше звільнити приміщення. До того ж я потребую капремонту зі зміною внутрішнього інтер’єру. Тобі, доречі, його дизайн ніколи не подобався. Ти вважав, що “задумка –так собі, а виконання – ще гірше”. Ну добре, ти правий: не все одразу, але генеральне прибирання з викиданням старого мотлоху (до якого і тебе я схильна віднести) мені вкрай необхідне.

Буду вдячна, якщо й оцю бридку валізу із штучними емоціями й почуттями ти з першого ж разу забереш із собою. Мені зовсім не подобаються ці банальні варіанти з забуванням якихось дрібничок на кшталт “найдорожчих спогадів”, перев’язаних рожевою стрічечкою, або “марних сподівань” у футлярі з червоного дерева, чи “самообману” у замшевій торбинці... Забирай краще все зразу, не залишаючи приводу для “вимушених” повторних візитів.

Тебе тут забагато, а не повинно бути взагалі. Скільки тобі потрібно часу, щоб зникнути? Поспіши...


Рецензии