Вистава

ВИСТАВА.
1.1 Синтез драматургії та музиці. Звучать: пісня "Мішка" у виконанні Марка Бернеса; "Госпожа удача" у виконанні Павла Луспікаєва. "Тореадор, сміліше в бій!" - Бізе, "Бахіана" - Лопаса і мелодія із "Ромео і Джульетти" Ніно Ротто. Музика стає одним з персонажів вистави і завжди раптом змінює настрій вистави.
 Художнік і одночасно виконавець ролі Чезаре - Геннадій Легута - робить задник у вигляді рожевого неба. Сзаду з'являється світло і ми бачимо то крівавий закат, то ніжний восхід.
 Режисер вводить пластику сходів і про самі інтимні речі говориться іменно зі сходів, з верху...
1.2 В першій дії - сучасна квартира, обставлена м’якими італійськими меблями. Велике вікно, за яким видно рожеве небо. Сходи на другий поверх. Справжні фрукти, яки розкатуються по підлозі. Справжній телевізор на якому ми бачимо трансляцію футбольного матча.
 В другій дії – залізна протипожежна завіса, на фоні якої на авансцені йде вистава. Старі антикварні меблі, торшер, ширма, крісло, дерев'яна дробина.
1.3 Жанр п’єси не змінився. Комедія на дві дії. Але зміна образу Чезаре з обрюзглого сорокарічного маминого синка на красивого атлетичноскладеного чоловіка, зробило виставу справжньою любовною мелодрамою. Це знов Ромео і Джульетта, яких всі прагнуть розлучити.
1.4 Умовність, як життєподібність. Текст работає на реалістичне відібраження життя. Залізна завіса, як зміна яскравого життя на Заході, жорстоким, брудним і сумним життям у нас.
2.1 Режисер каже, що „Виберая між декількома п’єсами Анатолія Крима, він обрав „Нелегалку”, тому, що ця тема стосується багатьох. В п’єсі зображені вольові, цілеспрямовані люди, реальні обставини нашого життя і шляхи подолання негараздів." В ній є відповідь: що робити? Не здаватись! Ніколи!
2.2 П’єса поставлена дуже достовірно і воспринімається глядачами дуже сердечно. Глядачі співчувають героям, і оплески звучать після кожного монологу. А сміх - після кожної вдалої шутки. А наприкінці, коли Чезаре бере на руки Ніну, на очах багатьох глядачів з’являються сльози.
2.3 Умовність була одна. Наприкінці першої дії, коли чувся вій поліцейської сирени, Маріо бив Ніну ногою у живіт, замахувався пляшкою на Чезаре, і Чезаре протикав його ножем, - з дзвоном опускалась залізна завіса, яка різко змінювала весь хід їх життя. Вона закривала для Ніни яскраве життя і відрізала шлях до щастя. А крівавий закат на заднику предвещав щось недобре.
3.2 Фабула по подіях: Зустріч Ніни і Чезаре. Кохання. Помста Маріо. Бійка. Зговір Костянтина і Михайло Івановича що до сватання. Появлення Ніни. Розповідь про дочку-наркоманку, яку вона таки знайшла. Розповідь Михайло Івановича Несмілого про „співбесіду” з Пасинком. Ніна йде з Несмілим до міліції, щоб врятувати його. Поява в подвалі у Костянтина Чезаре. Чекання.
 Режисер додав пластики в сцену з розповіддю Ніни про те, як вона по закінченню школи становилась жінкою. Зробив ігрівою сцену прощання Ніни і Маріо. А сцена радісті Чезаре була зроблена, як дитяче нестримне бешкетування. Він скакав на дерев'яній конячці, котився зі сходів, стрибав через крісло. Ніна поливала його з гумової груші.Головних конфліктів в пєсі два. Між Маріо і Чезаре і трикутник: Костя, Несмілий і Чезаре.
3.3 Зустріч Ніни і Чезаре. Маріо привів Ніну, щоб вона вилікувала його товариша від імпотенції. Вона повинна мити у нього підлогу три рази на добу. Чезаре думав, що побачить дику, схожу на циганку жінку, а зустрів освітню красуню. Зустрів і закохався.
3.3.1 Актор Геннадій Легута в першій сцені грає наївного італійського маминого синка, який вперше зустрів російську жінку, і хоче порозумітися з неню. Він дуже соромиться своєї хвороби, бо де він тільки не лікувався? І все дарма. Ніна – його остання надія. Він дуже люб’язний з нею, чуткий і вражений її освітою. Він слухає Маріо, як Бога і свято вірить, що Ніна йому допоможе.
3.3.2 Організація простору
3.3.2.1 В першій дії простір сумісно натуралістичний і романтичний. В правій частині сцени кухня з брудним посудом, бо це квартира холостяка. В лівій – сходи в спальню, які роблять сцени кохання возвишеними.
 В другій дії простір експресивний. Залізна завіса робить жахливою кімнату в підвалі бомжа Костянтина. Але з приходом хазяїна вона преображається в більш-менш уютне приміщення з антикварними речами навкруги, з білою скатерттю на столі і програвачем з якого ллється чудова музика.
3.3.2.2 Спілкування з глядачем відбувається під час промовляння монологів. І Костя повертає своє дуже виразне обличчя до публіки, коли відповідає Чезаре на питання: "Чого у вас такі сумні обличча?" Він каже: "Ми думаємо!", - і тут лунає сміх.
3.3.3 Темпоритм. В першій дії, як і в другій - час драматичний рівняється часу сценічному. В першій - була перерва на троє діб, коли Чезаре і Ніна кохались. А в другій дії всі події відбувались на сцені.
3.4.1 В ролі Чезаре був Геннадій Легута. Талановитий актор, художнік, віце чемпіон світу і чемпіон Євразії по кікбоксінгу. Це його остання роль на сцені Кримського Українського Академічного музичного театру. Режисер відійшов від авторського описання образу. Легута скоріше атлетичного складу ніж повний, і на п’ять років молодший свого героя, але, це робить виставу більш цікавою, більш виразною. Його гра заслуговує самих кращих епітетів. В одній із сцен він котиться зі сходів, потім стрибає через крісло, грає на гітарі... В другій дії він стрибає вниз з двохметрової висоти.
3.4.2 Актор зливається зі своїм персонажем. Він живе його життям. Він кохає, радіє, чекає, надіється, вірить... Всі почуття на стільки реальні, що гра його заворожує глядача.