Первый мой христианский сборник

 ХРИСТИЯНСЬКІ ПОЕЗІЇ

 ДОТИК БОГА !

 (ранні,осінь 2004 рік)


Святошинська церква ЕХБ,
м.Київ, вул. Олександрівська, б.33

Богослужіння:
Нд. 10:00, 18:00;
Сб. 18:00; Ср.18:00

Видано: КИЇВ - 2005

 
 ЗМІСТ


РАНІШЕ І ТЕПЕР

Раніш я плакала ночами
От безсилля в порожнечі -
Тепер квіту у чистім гаї,
Бо Христос живе в душі.

Раніш немов той попіл –
 моя розхристана душа !..
Тепер вона одягла сукню –
Славний одяг чистоти Христа !

Раніш самотності гіркота
Не давала далі йти ...
Тепер Христос – те небо й зорі,
Що сили надають мені.

Раніше я була струмок,
Що висихає без води...
Тепер я наче ціле море -
Любові, миру, доброти.

Раніш в мені жила якась жага-
Ніщо не могло здолати її...
Тепер є Христос – вода жива,
Вічне джерело для кожної душі !


РІКА

Тече, змінюється ріка –
Життя.
Те, що чорне, здається білим
Біле – чорним
Знов і знов помилки.

А ти – поранена, мов птах,
У небі паруєш
Над ... землею !
Ім’я Христове виголошуєш –
Наче прапора несеш...


Голгофа – твоє життя.
Хрест спину давить, болить
А ти – ідеш, не гвалтуєш-
Не зраджуєш Ісуса Христа !

 
РОПІТ

Важко-тяжко. Життя
Зітхання сховаєш...
А Він – Спостерігач, Учитель.
Скажеш: „Все. Неможливо так!”
І заплачеш в кутку.
А Він поруч стоїть і стучить –
Хоче ввійти,
Хоче замість горя щастя принести.
А ти ?! Що в цей момент зробиш ти ?!..
 
Не зрікаються, коли дійсно кохають.


НА ФРОНТІ

Чому забуваю, що війна ...
Боєць невидимого фронту
Чому не збагну, як і що,
Де істина, а де неправда ?
Важко, але істина одна
Важко, але зараз я на фронті
Перепочинок – і знов війна !
За істину не шкода вмерти !


МРІЯ ПРО НЕБО

Солодко тому,
У кого мрія про небо жива.
Не чинить безчинств та людина,
Що мрію про небо має.
Стогне, падає і встає той,
Кого мрія про небо тримає.
Нічого не жахається –
Хто баче небо над головою.

Життя – як море,
Де острівок – то Бог.
Небо - над тобою
Завжди зупиняйся
І дивися вгору !


ДО ТЕБЕ Я ЛИНУ

Боже, до Тебе я лину,
Зігрій промінням Своєї слави
Тебе я знаю.
Від гріха борони,
Щоб справи Твої вершити мені.
Усім потрібен лише Ти !
Кожну хвилину, кожну мить
До Тебе я лину !

Про все забуть -
В обіймах Бога рідного
Щаслива буть.

Смілива, наче лев,
Іди по світу
Неси Євангелію людям
Усім життям своїм.

Зорі з неба дістане
Всім на світі для тебе стане.
Цар царів з тобою у долі
Не марнуй часу на балачки –
Благословляй і далі іди !
Лови кожну мить -
Востаннє вона проминула !


ХЛІБ

Комусь треба хліба
Комусь – сало …
А мені хліба, що з неба зійшов, -
Подайте кожнісіньку мить !
Я цим Хлібом буду впиватись,
Я цим Хлібом буду вмиватись.
Чиста, прозора – щаслива !
О люди, візьміть того Хліба,
Його не буває замало !

Він – порятунок душі,
Всі бажання твої
У Хлібі, що з неба до нас простягнувся,
Та помер за наші гріхи.
Люди, це хліб для кожної живої душі !


ТЕБЕ Я ЗНАЮ

Ти – мій Господь,
Тебе я знаю !
Я – лелека, Ти – небо,
Де я літаю...
У мене нічого немає
Крім Того, Хто Всесвіт тримає…
Я темряви не буду боятись -
« Я знаю … »

Ти мене приймаєш -
Ти кращого мені бажаєш.
Я іду - а Ти страждаєш,
Стрімую до цілі -
Ти мене обіймаєш – знаєш…

Я – твоє дитя,
Ти мене колихаєш -
Колисанку заграю,
Тебе я поглядом впіймаю
В повітрі, мов хмару -
Боже, Тебе я знаю !


ГРІХ

Здавалось би, маленька річ –
Невеличка плямка
В серці є...
А ні ! Господнє тіло вмирало,
Щоб плямку ту в тобі відтерти !

Гріх немов той змій
Облещує, хитає.
« Ану – ка спокусися, согріши,
Я в тім щастя маю ! »
А я до Господа співаю,
Його Єдиного благословляю !

Нехай мої уста єдине мають знання –
Кожну годину прославити Бога !
Нехай ні ніч, ні вогонь, ні вода
Не розлучить нас з Тим,
Хто приніс нам життя !

Страшно там, де Бога нема.


ТІЛЬКИ ТИ

Тато, Тато –
До рук Твоїх добратися –
До Джерела води живої припасти –
І пити, і пити, рта не розкриваючи,
До Тебе взивати –
Повторювати і повторювати Твоє ім’я святе -
Пошепки і взахльоб -
З Тобой разом:
Не роз’єднати – не зрозуміти
Тільки Ти.


Я ТЕБЕ МАЛЮЮ
 
Я Тебе малюю
В небеса взлітаю
Мрію стрічаю.

Краплю життя покладеш до грудей,
Краплю дихання – наповниш груди !
Це рух – у небо, вперед.

З Тобою -
Ціною всього життя,
Покладеного біля престолу
У ніг Царя всіх царів навіки.

Благодать Твоя – то Сонце:
Весело заграє, хмари всі прогоне:
З нею до неба дістану !


ЗА НЕБОМ УСЛІД

Квіти,квіти – у душі
Небо, небо – попереду.
Об’яти невідомість,
Щоб зрозуміти де ти –
У темряві.

Світ. Гріх. Похоть.
Восстали на душу,
Щоб погубити -
А ти на небо поглянув,
На нього тільки
Надію маєш!

Батько оберне тебе Своєю красою,
Покриє рани твої маззю–любов’ю -
І ти підеш за небом знову
Стежкою вузькою.


ЗИМА

Холодно навкруги
Всюди сніг і снігурі.
Ластівки відлетіли
В теплії краї.

Люди мерзнуть
У своїх турботах:
Все земне – тече й тече.
А ми – християни !
У нас все не так:
До церкви біжимо,
Молитву возносимо,
Богу турботи віддаємо !

А ми – інакші:
Ми – християни !
І влітку, і взимку
Запал не минає –
Все горить і виграє
Перед людьми,
В яких Бог не живе.


МОЛИТВА СПАСИТЕЛЮ

Бог, зміцни нас у вірі,
Щоб бути разом з Тобою !
Господи, зміни наші погляди
На себе й на інших,
Щоб служити їм любов’ю !

Цю молитву прийми !
Я сльози витираю рукою –
За гріхи,
Що зараз сповідаю перед Тобою !

Боже, я – крапля,
Ти – море !
Не дай забувати заповіту -
Єдиного, Нового,
Що Сина Твого загибеллю
Ти по милісті Своїй уклав.
Зірок на небі,
Що були обіцяні Аврааму
У наслідок !
Наш Бог –
 Єдиний
 Милосердний
 Господь.


СЛАВА ГОСПОДА

Погляд Твоїх очей –
Лагідний і ніжний.
Дотик Твоєї руки –
Мимоволі кидає в дрож...
Усмішка Твоя – світ,
Що запалює світильник всередині.
Милуватись Твоєю красою –
Невимовною, простою...
Розуміти – не зрозуміти щастя
Бути з Тобою...
Слава Господа:
Сила і вогонь,
Кров і життя у вічному раю –
Заслуга Ісуса Христа,
Голгофою зветься вона .


 СКАРБ

ТИХИЙ ВЕЧІР.
МОЛИТВА ВІД СЕРЦЯ
ДО СЕРЦЯ ЛУНАЄ.
ІСТОРІЯ МИНАЄ,
ПРОХОДЯТЬ ЛІТА.

ВСЕ ШУКАЄМО СКАРБА –
У СВІТІ ЙОГО НЕМА.
У СВІТІ, ЩО Є ПРИТУЛОК ЗЛА.

НЕБО – ТО НАША МЕТА !
ЩАСТЯ ТОЙ МАЄ,
ХТО НЕБОМ ЖИТТЯ ЗЕМНЕ ПРИКРАШАЄ.

А МИ ВСЕ ШУКАЄМО СКАРБА,
ЯКОГО НЕМА...

 ВПЕРЕД !

Горе. Біль. Нудьга.
Тягне за собой
В минуле -
„ Нема виходу, немає ! ”
А я кажу : „ Він знає ! ”
Хіба Ти не звільниш, не здолаєш –
На все Ти владу маєш !
Батько, дай мені справу Твою звершити.
Батько, тримай в істині ходити,
Бо я вже не я:
Бог – мій притулок,
Душа моя !


ЖЕРТВА

День за днем
Ніч і ніч знов
У чому річ – не зрозуміло...
Ти віддав Святого агнца на заклання -
Я спасена !
А в мене – жертви якісь щодня
І відповідь Свою Ти дав:
„ Кохай Мене ти сильно,
Кохай, і горя більш не знай від того –
Кохай Мене, кохай ! ”
І раптом я те зрозуміла
Кохання все покриє:
Ти тільки виявляй,
Бо жертви слави Бог приймає
Як доказ вищий -
Справжнісіньке кохання !


ДАВАЙТЕ ПОЧТИМО !


ПАВУТИННЯ. СТРУМОК.
ГІЛКА ЗАСОХЛА ВПАЛА.
ПОЛУНИЦЯ СТИГЛА. РОСА.
ЦЯ ПРИКРАСА – І ВОНА
ТВОРІННЯ ВІЧНОГО ОТЦЯ !

ТАК ДАВАЙТЕ Ж БО МИ – ЛЮДИ
ПОЧТИМО НАШОГО ТВОРЦЯ !

АДЖЕ ТЕ ДИТЯ ГРАЄ –
НАРОДИЛОСЬ, ЖИВЕ І КОЛИ-НЕБУДЬ ВМРЕ !
 „ ХТО СТВОРИВ ЙОГО І НАВІЩО ? ”-
СПИТАЙМО, І ЗНОВ ПОБАЧИМО ТВОРЦЯ -
ВЕЛИЧЕЗНОГО НЕПІЗНАВАННОГО
ЦАРЯ ВСЕМОГУТНЬОГО ВИШНЬОГО.
У ЙОГО РУЦІ – СМЕРТЬ І ЖИТТЯ.

ТАК, ДАВАЙТЕ Ж БО МИ – ЛЮДИ
ПОЧТИМО НАШОГО СВЯТОГО ОТЦЯ !


МОЯ ЛЮБОВ

Ти вибач мені, моя Любов !
Плоть і гріх находять
Як хвилі на беріг моря,
Тону під кригою холоду земного.
А Ти вихопив і летиш -
Поніс мрією у небо !
Щоб зігріти вітху душу
Полум’ям. Любов.

Ти вибач мені, моя Любов !
Подих мій для Тебе,
І життя, що в тілі є.
Для Тебе дощик і хмаринки,
Сонце встає і сідає кожного дня,
Вітер хмари підганяє,
Для Тебе і любов людська !


КТО Я

Кто я – чтоб сказать Тебе « люблю »,
Кто я – чтоб услышать Твой голос,
Кто я – Ты мой Бог !
Как постичь любовь Твою:
Бесконечную - вечную
Непостижимую – жгучую
Не заслужила я
Сокровище небесное.

Как понять силу ту,
Что Бог даёт,
Благодатью называет Христос
Право быть дитем Его -
И светить, и солить там,
Где Христа распинали
Без вины, лишь за то,
Что Отца не познали, не возлюбили Его.

Сердце, не обманывай себя суетой -
Ничто не заменит Христа
Лишь Он навеки с тобой.

ТОЛЬКО ЖДАТЬ

Капельки – дождь...
Небо, ты ждёшь -
Иду по дороге любви…
Кто запретит – Он наставит на путь !

Ты – свят, ты – свет.
Обязанность пред Богом -
Быть в мире, где лишь тьма…
Бог отдал жизнь за то, что б ты шёл
К Нему всю жизнь и лишь для Него.

Иисус, Тебя ожидать –
Благая участь для всех.
Миг прошёл – а Он не пришёл...
Нужно только ждать,
Идя по дороге святой.