Хармс Фореве - Епiзод 4

Не знаю коли то було, але пам'ятаю, що тоді були такі бочки з пивом, та з таким густим, таким пінистим! Люкс! Бувало підійдеш до такої бочки, дасиш двайцять копійок, і тут тобі налиють бокала з пінкою!
З кишені дістаєш тараня, з усьої дурі та об коліно - гуп, а він аж хрустить! Ото сьорбнеш пивасику, посмокчеш хвостик тараня, очі завернеш догори... Смакота!!!

Але щось я забазікався, зовсім не про те хтів розповісти.

Так от. Йшов собі я, куди не пригадую, та то не є важливо. Бачу стоїть дерево, на вигляд - дуб. Підхожу ближче, а на дубі котяра сидить і у вуса собі не дмухає. Я до нього: "киць-киць", а воно: "мняу". Я: "киць-киць", а воно: "мняу". Та з такою нахабною мордою. Скажіть що то не сволото!? То я не вагаючись беру цеглину, замахуюсь... Глип очима, а кота як не бувало. Обійшов теє дерево разів трийцять шість (не пам'ятаю, не рахував), а того пройдисвіта нема. Відкинув цеглину десь в бік. Почувся звук розбитого скла. Я - ноги в руки, руки в кишені, і у такій незвичній позі почимчихав подалі від того клятого місця.