Хармс Фореве - Епiзод 3 - Шедевр

"Шедевр" пьєса для молодшого шкiльного вiку


Дія перша.

Стіл. На столі - порожні пляшки, розбита попільничка з недопалками, шматки їжі, синя вельветова ганчірка та інший непотріб. Всі предмети на столі розташовані приблизно в тому порядку, який мали до сотворєнія світу. З одного боку столу сидить в неприродній позі Остап Мефодійович Мургайло, а з іншого боку столу нікого немає.

О с т а п М е ф о д і й о в и ч: (сам до себе) Скільки в світі є непізнаного, незнаного! Ех! Якби то всьо кинути до дідька, та й наукою зайнятися, то певно вийшли б з мене люди...

В кімнату ввалюється Петя. Це здоровий неголений хлоп, любитель живописі, пива, та іншого міцного питва. В далекому минулому Петя подавав великі надії на поприщі виробництва паперових коробок для взуття. На даний час носить горду назву - безробітний нероба. Та не цурається того, а лише гордиться.

П е т я: (дуже голосно і бадьоро) Дядьку Остапе, дайте дві гривні. Я таку чудову картину побачив, маляр просто геній. Певно дурень, що так дешево продає - усього два рубля.

О с т а п М е ф о д і й о в и ч: (дуже м'яко, по-батьківські ніжно) Петю, де ти живеш? Не забувай, що ти вільний громадянин своєї держави. Отож кажи національну валюту, а не якісь там рублі. Хіба ж ти не знаєш, що то всьо засмічування рідної нашої мови, то є проіскі москаля, хай йому грець. (Остап Мефодійович зхаркав на і без того брудну підлогу).

П е т я: Гривні, рублі, яка різниця? Ви ж бо дайте і не гвиндіть. Та ще й зверху червонцем прикладіть, бо ж самі розумієте - шедевр надо обмить!

О с т а п М е ф о д і й о в и ч: (із непідробленим здивуванням) Отакої!? Бездєльнік ти Петю. Самий би пішов тай заробив собі на шедевра, та й на горівку. Банєку ти! Тобі б тіко тою оковитою очі позаливати, та й нічого не бачити окрім своїх шедеврів.

П е т я: Щось ви дядьку забалакались. Дай гроші, бидло! (кричить)
Петя підходить до Остапа Мефодійовича, суне руку йому за пазуху, видирає звідти гаманця. В гаманці дві засмальцьовані купюри - п'ятка та двійка.

П е т я: Тьху на вас! Це шо всьо? (показує на гроші). Прийдеться лишитися без картини... Шкода... Та к бісу того шедевра.

Дія друга.

Той самий стіл, але вже лежить догори ногами. Все те, що було на столі, хаотично розташовано по всій кімнаті. Посередині кімнати, серед купи сміття лежить Петя. Він хропе. На стільці о трьох ногах, у той самій неприродній позі сидить Остап Мефодійович Мургайло. Він плаче.

О с т а п М е ф о д і й о в и ч: (крізь сльози) Кляті москалі! До чого країну довели... Рідний племінник гроші забрав, ще й в писок дав... Напився гад та й хропе, потвора, гидкий недоносок.

Стілець о трьох ногах перетворюється на стілець о двох ногах, і з гучним грюкотом Остап Мефодійович пада на підлогу.

Завіса.