Я собі сказав «Доста!»,
Не знаю як завтра буде.
Чи буде та як хтів, а чи як не зумів?
Але безперечно знаю,
Що не буду горіти в печах твоїх.
Безперечно знаю,
Що не буде надано попіл землі,
Доки пальці мої тримають срібну драбину,
Доки вона проголошує звук безупинно,
Що входить в ваше єство...
Діамантові мрії, кришталеві пісні
Розбиті вигуком стій.
І дзвінку канонаду я зустрів навесні –
Нарікала рушити в бій.
І були вже забуті
Шепіт тихий води в берегах,
Ніжний подих трави,
Що в кошмарних залишились снах...
Доста! укр
© Copyright: Попов Андрей, 2007
Свидетельство о публикации №207032900170
Свидетельство о публикации №207032900170
Рецензии
гм. а для чого ви на українську перекладали?
тільки тссс...але воно дуже помітно...
краще б, мабуть, залишити російською і не паритись.
рада вас тут бачити ;)
Сестра Милосердия 20.09.2007 02:34 • Заявить о нарушении
тільки тссс...але воно дуже помітно...
краще б, мабуть, залишити російською і не паритись.
рада вас тут бачити ;)
Сестра Милосердия 20.09.2007 02:34 • Заявить о нарушении