Хiба

Знаєш, я більше не чекаю на тебе...
Деяким мріям краще не виходити на світло
Чуєш? То лише дощ. Я вже не плачу.
Я більше не маю сліз.
Бачиш?... Ні, то не мої очі, і, навіть, не моє серце
То лише свічка у сусідньому вікні
Я краще залишу тепло собі
Зима обіцяє бути безмежно довгою
Відчуваєш? Колихається повітря, відкликаються дзвоники
Протяг... То не мій подих

Ти давно вимкнув телефон.
А я нажала кнопку delete і не стерла з пам’яті твої координати

Чекаю!! Я все ще чекаю. Чуда, або просто sms-ки
Абонент не може прийняти ваш дзвінок
Абонент ніколи вже не зможе мене прийняти...
Так треба. Навіть телефон знає

Телефони, оператори, абоненти...
Протяг або дощ. Сонце...
Всі знають. Точно знають – нічого не вийде. Не може вийти. А деяким мріям краще залишатись у затінку душу, щоб не згоріти на яскравому сонці реальності.

Всі знають. Точно.
А я просто відчуваю...
Знаєш, я все ще кохаю тебе......