Лав Стори

Лав Сторі
Жінка для Жінки

 Вони були приречені одна на одну!.Юні та відчайдуші ,відточували свою майстерність на квартирних виступах,щоб потім стати частиною історії російського року,року ,з жіночим обличчям!Пітер звів мости їхніх доль,щоб потім ,на свтанку 31 весни, втопити усе що було у водах Неви.Але це вже інша історія,обсмоктана та облизана небайдужими.
 Вони зустрілись в серпні 92-ого на одному із квартирників Сурганової,та -одразу зачепила тонко-натянуті почуття Діани,з якої фонтаном бризнули вірші,пізніше покладені на музику Свєти.Їм вистачило однієї ночі проведеної разом на комунльній кухні ,при тямяному світлі настільної лампи ,і літр чорного чаю,щоб зрозуміти-випадкових зустрічей не буває!Убивча відчстань між містами,в яких вони жили (курс Пітер-Магадан) випробовувала почуття (як монетку на зуб) на справжність.
 -Забери мене в своє місто,заховай під ковдрою і не відпускай!-випустила повітряним поцілунком у небо Арбєніна,прощаючись із Свєтою під срібним крилом літака,лише для того,щоб повернутись уже назавжди!
«Як жити у найкрасивішому місті на світі без неї?!»-годувала нерви нікотином Свєта і нанизувала кілометри на смичок скрипки.
 «А без неї навіть вірші не пишуться!»-рвалася серцем у Пітер Діана.
 Вони зустрілись вдруге-і назавжди…-пішки по Невському...без страху зазираючи у пащі камяних левів і впиваючись молоком білих ночей!Вони-дует скрипки і поезії! З того часу квартирники помножились на два ,і розбавились виступами у маловідомих клубах.
Одного разу ,повертаючись пізно ввечері додому,із чорним чохлом від скрипки у руках,перехожий в жарт запитав у них :
 -Дівчата,ви що-снайпери?
 -Ага, (ночные снайперы)...-так зявилась назва культового гурту.
 І понеслося...Виступи у пітерських клубах «Засада», «Білий кролик», «Тоніка»,музичний конкурс «Весь Петербург»,фестиваль року «Бабье лето»...У серпні 1988 виходить подвійний акустичний альбом «Капля дёгтя в бочке меда»,пісні з якого беруть курс на радіо.
Мы только штанами метем по асфальту,
Нам юбки - измена, а платья - как спальник.
Мы врем нашим мамам, отцов мы не знаем,
Мы кольца на самый большой надеваем,
Мы травим чернилами голые плечи,
Мы меряем силу ладоней - кто крепче,
Целуемся в четную - узкие губы,
Мы злимся, когда обзывают нас грубо.
мы бьем без раздумий, с размаху и точно
по-девичьи нежно, по-девичьи сочно …-хто знає,той зрозуміє!
 Арбєніну і Сурганову починають впізнавати на вулицях-так приходить популярність.З нею,наступний альбом-«Детский лепет».
 Поетеса і прозаїк Яшка Казанова,яка присвячує свої вірші Жінці,і розповіді якої особливо смачні лесбійською начинкою,дарує «Ночным Снайперам» свою «31 весну».І кожна пісня просякнута Пітером,мов подушка дівчинки-підлітка... « ...по Невскому вечером,руки в карманы,на встречу-прохожие хмурые...»
 Але кожна весна дихає своїми фіналами,а у альбомі « Рубеж» вже не звучить скрипка Сурганової.У кого як не у неї Діана запитала : «И что теперь между нами...горький мед и Цунами»(альбом «Цунами»).І у відповідь : «Мы стали друг для друга чуть больше,чем чужие,но кто тебе сказал,что это-повод для вражды?» під супровід оркестру ,співала Сурганова у своєму новому проекті «Сурганова и Оркестр».
 Випадкових зустрічей не буває!У підсумок цієї більше ,ніж просто лав –сторі ,заспівала Свєта- «Не тобой болеет сердце!»,а ми отримали два цілком самобутні та оригінальні гурти повязані одним началом та народжені в Пітері.Хтось цьому радів,хтось зітхав із ностальгією,а Єлена Погребіжская (фронт-вумен гурту «BUTH» )спромоглася на цілу книгу під назвою «Исповедь четырех»,у якій вона описала,як мені здається,не просто легендарних особистостей,які із пластиліновою гнучкістю ліпили свої долі (йдеться про Умку та Ірину Богушевську),а взаємини Жінки з Жінкою(звісно,Сурганової та Арбєніної).
 Як підсумок-розмашистим почерком Діани ,з прицілом замість букви «о»-Был вечер, и мы чудесно очень поговорили, а точнее : подышали 31 весной. П.С. и нас было четверо…І як ніколи-СНАЙПЕРИЗМ ГОРЮЧ,ЖИВУЧ И ДЕРЗНОВЕНЕН!