День Народження

Це був 28ий день народження Сашка. Сашко був гарний хлопець. Всі свої 28 років. Родився він впевнено. Маму і Тата не турбував. Сам ходив до садіка і в горшик. Почав читати в 4 рочки. Писать в 5. До школи як пійшов в 7 так і в 17 повернувсь. З золотой мєдаллю. Гордість батьків і дідуся. Вєтєрана ще, напевно, Полтавського Сраженія. Такий старий дідусь був. Але онука любив, так любив, що казав, жити буду, поки правнуків нє поняньчу. Чим засмучував сина і дружину.
Але, все-таки, Сашко. Ріс Сашко швидко і бістро. Гарно ріс. Як тополь. Дівки Сашка любили. Друзі були гарні. Шпана Сашка боялась. Хоч шпана, в прінципє, нікого не боіцця, але Сашка боялась. Бо Сашко років с 8 ходив в музшколу і в дюсеша номер 3. Займавсь грєко-римською боротьбою. А в музшколі на баяні грав. Від того шо був спортсмєном багато баянів рвав. Але вигонять його боялись. Бо покладали надєжди.
Так вот. Сашко, хоч і був борцем, вчивсь гарно і багато книжок читав. На здивування оточуючих, бо всі, чомусь, думали раз борець - значіть - ідіот.
Так вот. Сашко був гарним другом до хлопців і тактічним джентельмєном до дівчат. Це значить, шо до 11 класу не встиг нікого зі знайомих дівчат залєтєть та одружитись. І ващє.
З дитинства, як я вже казав, Сашко любив читать. Одна з улюблених книжок Сашка була книжка Артура Конан-Дойла про доктора Ватсона та Шерлока Холмса. Любив її Сашко дуже. Да. І коли відучивсь положених 10 років Сашко у школі, пійшов Сашко, нєт, нєт, нє в Красную Армію. Хоч і звали. А в інстітут. Медичний. Думав, напевно, шо відучиться, знайде свого Шерлока(в смислє, друга) і будуть вони всяких урків та злодіїв наказувать. Чи як там.
Вчивсь Сашко гарно. Вчивсь Сашко на тєрапєвта. Але знаючи нашу систему медичної освіти(ми то знаєм, але Сашко не знав) він розтинав жмурів 4 роки. Бідний Сашка. І так життя у Сашка шло, шо і думати про Шерлока свого та про кар"єру детектівов він забув. Тут би одвчитись.
Ось він і одвчивсь. Діплом. Направлєніє-распрєдєлєніє. В міський морг. Бідний Сашко, але шо поробиш, тєрапєвтов - дофіга, а жмурорєзов - мало...
Так вот.
День Народження. Двадцять восьмий. Дежурство нічне у морзі. Грудень, 22. Нікого крім Сашка, пляшки, двух стаканів і жмурів... Нікого живого....
Сашко наливає два гранчака, бере за ручку ніши, де лежать жмури, видвигає - саджає жмура, всовує гранчак в закочєнєвшую долоню. Бере свій гранчак... Дивиться на жмура... Випиває...
 - Блять, і поздравіть, нєкому.........
 Кінець.