Футбол

"ей-сі-ей-бі, ей-сі-ей-бі" тихо лунало по стадіону..."
Невідомий.


Ось. Сталось. Після великої перерви - НАРЕШТІ прийшов футбол. Тобто очєрєдной матч нашої збірної супротів збірної однієї кавказької держави. Країна напряглась. Гм... Справді. На обличах багатьох моїх знайомих(окрім облич моїх знайомих фєміністок і облич фанатів ігри в городкі) з"явились зморшки яких я раніш не бачив, хтось побіг на вокзал брати квітки до Тіфліса(ой, проговорився) і в консульство тієї самої кавказької країни робити візу(хоч у нас і бєзвізовий рєжим). Хтось почав малювати банери і плакати(вони, відать квітки взяли заранєє). Хтось запасся пивом і домовився з кумом, ну ми ж вмєстє смотрім, да? нє забудь, я тєбє позвоню, ага, хтось узнав, що працює нє в ту смєну когда надо - і дуже образився на начальство, хтось відправив жінку і дитину до тещі в сєло, там же природа, воздух, отдохньотє, ну?....
А Сашко подзвонив Льошкє, другу дитинства, вмєстє в школє учілісь, вмєстє в інстітутє, він на рєнтгенолога, вмєстє багато чого зробили, да, так вот, подзвонив і каже, слухай Льошенька, давай-ка ми разом подивимся футбола, ти же знаєш? да-да, дививсь прєсуху, ага травми, пів основи в аутє, це звісно пизззець, але що там такого, фігня прорвемось, угу, що ми развє не грали на цьому стадіоні імєні невідомого продавця томатів, ага, не раз, і гарно грали... Ага, давай в центрі, в 5, пійдем в гандель. Угу. Давай.
Ось. Зустрілись Сашко з Льошей. А Льоха теж заклопотаний, бля, один довбень сьогодні, прікінь, я йому кажу так садітєсь на стул і не шевєлітєсь, а він, дурний, йорзає, три раза прийшлось фотографувати ідіота, ну нічого, тепер ссати може вночі без світла. Його свєтлость, мля. Ладно тобі, Льоша, пішли, за 15 хвилин матч. Ось вони і пішли. А місто - квітне! Тепло, сонце, бархатний сєзон, угандійскиє і в"єтнамські студенти, красота! А свадєб-то скікі, глянь, Сашко! Ну да, вересень, осін"ю завжди стікі свадєб... Глянь яка наречена, гм, оце корова, а женіх!... О чьом ето ми? Ах да, пійшли Сашко та Льоша до ближайшого закладу швидкого харування і швидкого випивання, типу "Пуз***а Х***а", хто знає - той знає. Вон диви, "Кузнєчікі" пішли туди, ага, пішли, там завжди холодне пиво і гарний футбол, угу... Блін, диви, що це?!?! Свадьба!!?? В "Кузнєчіках"?! А як це? Слухайте, шановний, у вас справді свадьбу гуляють? Да? Мгм.. А ми футбола хтіли подивитись... Ніяк? Жаль...
Бідні Сашко і Льоша були дуже здивовані, і справді, шановний читач, як це може бути, свадьба, наприклад, в ШлакМональдьсє? Але, нажаль, факт...
Пішли Саша і Льоша далі. А вже 25 хвилина, між іншим. Вон диви, новий гандель, нєдавно відкрили, навпроти Опєрного, да кажуть нічего, кахве, піццарія, бар, 3 в 1. Угу " Гвинтівка" звецця. Цікаво.
І справді, хлопці пішли до бару, а там навіть дуже нічего, хороший вибір пива та алкоголю, все з дерева та деревом обшито. Гарно. Тілівізєр висить, з сучасних, плаский, тонєнький. Дівчина! Два, ні, чотири пива і попілничку. Дякуєм. А ви можете включити нам ФУТБОЛ? Чого це?
- У нас, розумієте, на всі заклади одна сістєма, це треба до адміністратора йти, щоб вона включила. Ага.... Шановна, а ви б нє могли включити нам футбола? Бо ми так цього матча чекали.
- Розумієте, у нас в кофєйнє банкет, з"їзд жінок-вчених, які займаються гендерними дослідженнями(читай, до біса чоловіків!), вони хочуть дивитись імєно цей музичний канал.
- Угу. А на скікі у них банкєт. В гривнях? На скікі?! Угу. (Мисля: нафіга їм так кавою убівацца?)
Слухай, Льоша, це рок. Свадьба. Жінкі-маскулінонєнавіснікі, яки хлєщють каву за 10 ЮСД за 50 грам. Це рок. Альо, Вася, слухай, пришли мєні смс з рахунком, коли закінчється матч, ага, давай, слава Україні! Дівчина, ще пива, багато пива.... багато пива... ще...ще........ПАВТАРІТЬ!!.....Гхрм........
Ділінь-ділінь, ділінь-ділінь... Льоша, гик, диви, Васьо написав... Читаю:
"1:1. Ето пи***ць"..............