Ностальжи

Ідєя вознікла гєнільно швидко, одного разу мій друг сказав мені одну розумну річь, типу, ти знаєш друже, як швидко плине час, я вже сумую по тому що було учора, не кажучи про наши вояжи по бєскрайнєй, не кажучи про гарні знайомства і зустрічі з гарними людьми, таке, ну ти ж розумієш про що я, друже? Звісно розумію. А ти знаєш, я не те що там, вічно сумна людина, просто здається, що ось те що було - те є найкраще в твойому житті, кращого не буде, не буде алкоголю вкуснішого за той який ми вживали, не буде розумніших, красивіших жінок, з якими ми проводили час, не буде лагіднішого(або буремнішого, кому як) моря яке ми бачили і відчували в липні, не буде підступніших і важкіших гір по яких ми карабкались, да я вже й не пам"ятаю коли. Ти знаєш, я думаю, я відчуваю те, що я сумую не тікі за чимось гарним, те що запам"ятовується насолодою на все життя - ти знаєш, я сумую навіть, за тими поганими речами які були зі мною!...(сам текст місін)


 Перепрошую.
 
 Ви наступили мені на ногу!
 
 Я ж сказав, я перепрошую!

 О, Алла!

 О, шалом!
 
 Це справді ти? Пройшло майже, слава Аллаху, тридцять років!

 Так, ми вже справжні старікі, але Єгова нас, гм, мене береже!

 Так, ми не бачились тридцять років, друже, а пам"ятаєш?..

 А пам"ятаєш?..

 А пам"ятаєш?..
 
 А пам"ятаєш?..

 Я журналіст-американець з іудейськім корінням, ти палєстінєц, воїн Аллаху, полон, я жив у тебе...
 
 Га! Ти існував у мене в тій зємлянкє, де до тебе вмерло п"ять такіх же як ти! Я тебе годував лайном та багном, мріючи, насправді, про викуп від того довбаного Рейтерс, бо в мене сім дітей, а чим їх біса годувать?..
 
 Так, так, я проклинав це довбане Рейтерс, яке виявилось ще гіршим євреєм ніж я, ха!.. Я мріяв тебе вбить, ночами відбиваючись дрючком від щурів, які намагались з"їсти мене!..

 Ага, а їв їх ти, я бачив кістки, я ще друзям розповідав, що наш єврейчік обов"язково потрапить до пекла - бо щури не кошерні!..

 Так, а шо мені, такі, залишалось робить? Я потихеньку вмирав від холоду і голоду...
 
 Чуєш, друже, може за зустріч вип"ємо? Га? Йой, я й забув, що теє...

 Так, ти ж найняв якихось лікарів-студентів, які вирізали у мене ліву нирку!

 Ну, я вже закляв чекати відповіді від того довбаного Рейтерс! В мене ж сім дітей! А ти знаєш, скікі у мене тепер онуків?..
 
 Та, відстань, права нирка в мене теж майже не працює, та й мені вже 65...

 Да, багато часу пройшло, коли тебе відбили, я думав, що від тебе нічого й не залишилось, я не ходив до тебе три дні, а ти молодець, витримав!

 Ну, ти шо, я ж сім років в Цахалі прослужив, ми там як ті командос майже були...

 Так.

 Ну, ти дзвони мені, може ще колись зустрінемось, га, друже?

 Звісно, звісно, бережи себе!

 Ти теж! Шалом!