Вони не хочуть бачити сніг,
Відлетіли до іншого краю.
Їх життя-один лише сміх,
Ось, чому їх чекаю.
І скільки часу було мало,
Та вже нажаль тебе нема.
Тебе птахи мої забрали,
Туди, де ти тепер сама.
Мої птахи відлетіли,
Мені залишили печаль.
Нажаль, тепер ми зрозуміли,
Не все добре було, нажаль!
Мої птахи не знають болю,
У них нема душі, як в нас,
Їх серце вже не просить волі,
Для них настав вже інший час.
Птахи
© Copyright: Дмитрий Саранча, 2007
Свидетельство о публикации №207120400323
Свидетельство о публикации №207120400323
Рецензии