Парадокс

 - Знаєте, я себе відчуваю жінкою. Так-так, не треба, чи то недовірливо, чи то професійно "хмикати". Так, відчуваю. Незрозуміло чого. Відчуваю - і все. Вчора відчував. Позавчора відчував. П"ять днів тому вічував. Сьогодня і чотири дні тому - не відчував. Чого це може бути?..
 - ...І, навіть, не жінкою, а молодою дівчиною...
 - ...Так, так...
 - ...Ось, коли я займаюсь сексом зі своєю дівчиною, розумієте? займаюсь, як чоловік, як хлопець, тобто, ну, я роблю, що зазвичай роблять саме хлопці, коли займаються сексом з дівчатами... Тобто, коли я займаюсь сексом - я відчуваю себе хлопцем, мужиком, даааа!..
 - ...А ось після сексу - все - я себе хлопцем не відчуваю... Так, так, я себе починаю відчувати жінкою...
 - ...Я швидко йду до душа, моюсь, а вона лежить на дівані, там, чи де, я не знаю, як чоловік. Тобто, я повинен так лежати. А вона бігти до душа... Коли я виходжу з душа - буває й таке - що вона вже спить... Так, саме так! Спить!
 - ...А, буває, що мені ще хочеться... Чи то, може й не хочеться, але хочеться, розумієте, поговорити з нею. Притиснувшись одне до одного. Або просто полежати, притиснувшись, але не спати, і потім трохи поговорити...
 - ...Мені завжди після сексу хочеться з нею поговорити трохи, про щось. Мені не хочеться спати. Тобто, хочеться, але після того як ми про щось поговоримо. Про секс. Про друзів. Про те, як Жорж змінився. Про те, що у Марини вже давно нікого не було... Але, якщо вона не засинає одразу, то засинає за декілька хвилин як приходжу я.
 - ...Ось. Майже завжди я прокидаюсь раніше за неї. Йду до ваної-вбиральні. Готую сніданок. На мій вибір заварюю їй чай(зелений з м"ятою, або зелений з полуницею, форсман, ю ноу)...
 - ...Чекаю на неї. Вона приходить заспано-сона. А я вже бодро-солов"їний.
 - Я відчуваю себе жінкою, я не знаю, що мені з цим робити, пане Фройд?

 - Гільйотина, гільйотина... - подумки, пане Ф.
 - Парадокс, парадокс! - вголос.



 ...Кінець...