Письмо Ющенко 4

Дуже прикро, що люди позбавились можливості відпочивати так, як вони хочуть. Конституція Радянського Союзу забезпечувала право на відпочинок, Конституція України дала можливість владі позбавити людей можливості відпочивати так, як вони звикли: ходити в театри, в кіно, дивитись те, що вони хочуть. Сьогодні батьки все частіше обманюють своїх дітей. Звичайно ж не по своїй волі, ні… Вони стараються чесно виконувати свої батьківські обов’язки, вони обіцяють дітям сходити у вихідні в кіно, а повертаються до дому, не знайшовши ні жодного кінотеатру, який би пропонував фільми на їх рідній мові. Люди читають афіші і повертаються до дому, кажучи дітям: «Скажите спасибо дяде Ющенко…»…

Недосконалість Конституції позбавляє людей їх прав. І люди не можуть оскаржити це рішення влади, вони зовсім безправні, беззахистні.

Влада оправдовує свої рішення тим, що хоче з’єднати народ, зробити єдину націю, не розумія того, що не спільна мова, не середній зріст громадян, не єдиний кольор їх очей і волосся зближає людей, їх зближають спільні інтереси. А спільна мова може зблизити тільки лінгвістів… Прості ж люди порозуміються і так. З’єднувати можуть тільки рівні права, а позбавлення прав – викликає ненависть до тих, хто намагається відняти щось звичне, рідне і кохане. Що могло б з’єднати націю? Невтручання, ненав’язування свого світогляду, бо у руських людей є вже свій, і їм не потрібен інший! Їх рідна мова для них – найкраща у світі, (як і ваша для вас) і вони не збираються катувати її. Не потрібно змушувати людей зраджувати своїм ідеалам, своїм батькам, своїм сусідам... Зрадники не потрібні ні якій країні! Не робіть лиха державі, не змушуйте людей зраджувати собі… Дайте їм можливість жити по-людськи. Їм є чим займатись і без ваших указів… Вони і так страждають, не треба ще додавати їм болю… Ви вже стільки відібрали у них, що може й досить? Може не потрібно більше знущатись, чи вам все мало?