Щось діється у цьому світі. Весіннє загострення почуттів не приминуло можливістю нагадати про це. Крізь палке сонце, вітер та зелене листя синіє якесь тужливе почуття.
Йдешь. Тобі повинно бути дуже весело, але воно не так, як повинно. Ще рік назад усе було чудово, навіть у холодні дні зими було веселіше, та тепліше. Ця атмосфера танула й танула, доки майже не розтанула, та від неї залишилися лишені частини.
У цей світ прийшли зміни, прийшли нові ідеї, нове спілкування, інший настрій та думки - усе, мабуть, чудово. Та щось не так. Почуття деякої зверхності наздоженає мене. Чому? Бачу багато недоліків світу, які не дають спокійно спілкуватися. Це не великі проблеми, але мені не цікаво там перебувати. Там теж, і ось там теж не цікаво. Що? Можливо немає тих інтересів, або таких як я залишилося дуже мало? Є соціум та є ти. А є дуже цікаві люди, але, якщо ти спілкуєшся з ними - ті спілкуєшся з вищезгаданним соціумом. Ну що ж робити? Не цікаво. По сірому не цікаво. Самотньо не цікаво. Воно так і повинно бути. Поки не знайдеш, або не знайдуть тебе.
Дякую за те, що слухали.
Щось дi ться
© Copyright: Владислав Лувер, 2008
Свидетельство о публикации №208051500455
Свидетельство о публикации №208051500455
Рецензии
Щиро вiтаю Вас, любый Лувере, або Владiславе, не знаю, як вiрнiше! Вiдразу хочу Вас попередити за можливi моi помилки в написаннi украiнською, бо на "клавi" не маэ вIдповiдного шрифту. Як Ви здогадалися, я "москаль", народившийся в мiстi Одеса. Тому моя "клава" друкуэ с москальско-турецьким акцентом...
Я хочу подякувати Вас з тим, що нарештi я змiг почитити справжню мову, яку вивчав у звичайнiсейнькой одеськiй школi. С цьогу приводу Ви цiкави менi своэю нецiкавocтью к сучасноi дiйсностi, яка дiйсно мало цiкава. Але ж вона (ця нецiкава дiйснiсть) дуже небезбечна для мешканцiв нашоi краiни та всього сучасного людства. Менi теж, багато ще давно вже обридло. Недолiкiв людства було багато увесь час, соцiум завжди був нецiкавим. Тому i з'являлися, боги, iх сини i iншi перевтилення Самого Абсолюта... "Нiхто не взнаэ усiй правди до кiнця", - говорив Чехiв... А знайти себе можна тiльки, як робив Джордж Харрiсон, i багато iнших шукаючих, за допомогою щирого бажання зрозумiння самотнього "Я", як нiкчемноi частички багаторiзноматнього i загальнонепiзновального у своэi пезпричинноi мiлостi Абсолютноi Особiстi Бога, який, дiйсно, один, як Всесвiт i як кожен iз нас...
Це, зразумiло, моя думка.
З повагою
Микола Минин 07.06.2008 14:55 • Заявить о нарушении
Я хочу подякувати Вас з тим, що нарештi я змiг почитити справжню мову, яку вивчав у звичайнiсейнькой одеськiй школi. С цьогу приводу Ви цiкави менi своэю нецiкавocтью к сучасноi дiйсностi, яка дiйсно мало цiкава. Але ж вона (ця нецiкава дiйснiсть) дуже небезбечна для мешканцiв нашоi краiни та всього сучасного людства. Менi теж, багато ще давно вже обридло. Недолiкiв людства було багато увесь час, соцiум завжди був нецiкавим. Тому i з'являлися, боги, iх сини i iншi перевтилення Самого Абсолюта... "Нiхто не взнаэ усiй правди до кiнця", - говорив Чехiв... А знайти себе можна тiльки, як робив Джордж Харрiсон, i багато iнших шукаючих, за допомогою щирого бажання зрозумiння самотнього "Я", як нiкчемноi частички багаторiзноматнього i загальнонепiзновального у своэi пезпричинноi мiлостi Абсолютноi Особiстi Бога, який, дiйсно, один, як Всесвiт i як кожен iз нас...
Це, зразумiло, моя думка.
З повагою
Микола Минин 07.06.2008 14:55 • Заявить о нарушении
Дякую! До речi, ЧехОв - действительно, есть уникумы в нашей стране, которые даже в учебниках извращают фамилии :)
Владислав Лувер 08.06.2008 13:31 Заявить о нарушении
Владислав Лувер 08.06.2008 13:31 Заявить о нарушении