Байдуж сть
Якщо довго бити в одне і теж місце, воно втрачає чутливість. А потім на цьому місці з’являється рубець – такий собі захист, і причиняти біль через нього стає дедалі складнішим. Це я про душу. Ця тендітна дівчина із млином часу нарощує захисний панцир, який допоможе їй сховатися від всіляких негараздів. Але він також приховує красу самої душі, її ніжність і чутливість. Душа може навіть знепритомніти від задухи, якщо панцир щільно замикається навколо неї, перекриваючи доступ свіжого повітря почуттів. Тоді вона засинає, а замість неї залишається потворна, безжиттєва як застигла лава оболонка. Ім’я їй – байдужість.
© Copyright: Инга Аханова, 2008
Свидетельство о публикации №208051700341
Свидетельство о публикации №208051700341
Рецензии