Мистецтво бути собою

       Я – людина... Я – особистість... Я – індивідуальність... Я живу, я змінююсь, я дорослішаю.
       Пройшло 14 років як я народилася. Але за цей час дуже багато змінилося у моєму житті. І найголовніше – змінилася Я! Ще декілька років тому я бігала по степах, стрибала на пагорби, ходила по гущавинах, кололася об кропиву, і життя здавалося мені таким радісним і безтурботним. Промайнув час... Мені вже стали не цікаві ті дитячі забавки, я стала серйознішою, почала задумуватись над тим, що я роблю, я зрозуміла, що далеко не все в житті дається легко. Я стала ОСОБИСТІСТЮ!
       Бути особистістю передбачає мати власну думку, свої захоплення, досягнення, сферу своєї особистої відповідальності, ціль, яку ти ставиш перед собою у житті, свій життєвий ідеал і власний імідж.
       Ще важливо розуміти і свою самооцінку. У декого вона занижена, у декого – завищена, але у кожного вона присутня. Великий вплив на неї має оточуюче середовище, суспільство, в якому ми живемо та близькі нам люди. Звичайно ж, зворотній зв’язок із зовнішнім світом змінює нас і наше уявлення про себе. Він має подвійний характер. З одного боку, отримуючи сигнал з навколишнього світу (думку оточуючих про наші помилки та вчинки), одні люди змінюють самооцінку, а інші вважають ці сигнали неправильними, причому останні зустрічаються значно частіше, і це добре, оскільки в іншому випадку наше уявлення про себе постійно б змінювалося. Ми б втрачали віру в себе, у свої здібності, не знали б думки оточуючих. Щоб уникнути такої ситуації і зберегти рівновагу, самооцінка повинна протистояти зовнішнім сигналам. Тому, помиляючись, ми завжди готові звинуватити в усьому інших людей або обставини.
       Все ж, так чи інакше, ми змінюємо думку про себе під впливом зовнішніх сигналів зворотного зв’язку. Більшість людей не ігнорує їх, а намагається корегувати свою поведінку. Тільки неврівноважені люди продовжують нехтувати думку оточуючих. Чим більш неадекватна самооцінка, тим більший опір сигналам ззовні.
       По-іншому складається ситуація з власним іміджем. Мати свій стиль – означає бути самим собою. Інколи для цього потрібна сміливість і навіть мужність. Але саме вірність собі, своєму стилю створює неповторний, виразний і пам’ятний образ.
       У наш час все стрімко змінюється: з’являються нові технології і матеріали, виникають нові форми спілкування і філософії життя, формується інший погляд на моду, стиль, на одяг взагалі. Сучасний ритм життя спрощує відношення до одягу. Все більш популярним стає спортивний стиль. Моду давно диктує молоде покоління. Переважає демократичний імідж, в якому розмиті соціальні, вікові і національні рамки, стираються кордони між чоловічим і жіночим костюмом, між діловим і повсякденним життям, між денним і вечірнім. Стилі, які раніше були розмежованими, перемішуються, вплітаються, позичаючи один в одного деталі.
       Але кожна людина обирає свій стиль, який найбільше підходить її характеру, поглядам та відношенню до життя. Це її власний вибір і ніхто на повинен тиснути на неї.
       Взагалі, будь-яке рішення, яке приймає людина в житті – це її власне рішення. Вона і тільки вона приймає його. Оточуючі можуть лише порадити, підказати, допомогти, але не вирішувати за неї.
       І найголовніше правило особистості: на протязі всього життя людина повинна залишатися сама собою. Адже будь-яку маску рано чи пізно доведеться зняти. А чи не краще взагалі її не одягати? Нехай інші приймуть вас такими, якими ви є, без фальшу і обману! Справжня ОСОБИСТІСТЬ – це лише та людина, яка володіє мистецтвом бути собою!