Парижська витончен сть, рландськ манери

Там була лише класична музика, живий оркестр, який підтримував аристократичний вечір, вишукана їжа, і делікатні прислуги. А про людей можна було написати і цілий том. З першу, під впливом воскових свічок, здавалось лише враження тіней, але придивившись до кожного крім як фобінічного настрою, Вас не зіткне ніщо. Чоловіки різнилися лише по званню, тобто когось прикрашав воєнний костюм, а хтось красувався в чорному вишуканому костюмі, може навіть від самого Черчілля. Бакенбарди, або укладена чолка в такому плані різноманітності не було, лише більш старі чоловіки прикрашали свою сивину білими перуками, іноді з вставками квітів. А от жінки не знали що ще можна додати до свого костюму. Маючи якусь принцесу за ідеал, одна за одною намагалися відтворити точність її стиля. У когось це навіть і виходило, а хтось збудувавши собі на голові корабель, або клітку для пташок з ненатурального волосся плясав у центрі залу одною. Світлі довгі плаття, тугі корсети, і туфлі на невеличкому каблуці. От так одна за одною вони найчастіше кружляли у ритмі вальсу.
Ставало моторошно коли, ти стоїш біля кута, нікому не заважаючи, а перед тобою як у страшному сну, одна за одною прокружлівають твої кошмари. Бліде лице, на очах маска птаха, і слава Богу. Перука. Тугий корсет здавлює залишкові кілограми, і не маленькі ручки вціпились в крупкого по-природі партнера. В іншій з 3ох волосин сторчала ціла купа пір’їв, сітковий поділ плаття, і коняча посмішка. НЕ витримую. Я хутко пішла с залу. Йдучи повз паняночок, кожна з них з жадобою дивилась на мене. Маски, пір*я, дзьоби, плаття, стук каблуків, перуки, блідність. Все оберталось, кружляло,все одноманітне, тут, навкруги. Рябіло у очах. Паморочиться. Крик. Удар. -Бал.

НЕНАТУРАНЬНИХ ЛЮДЕЙ БАГАТО, СТЕРЕЖІТЬСЯ!!!