...вона тихенько, навшпиньки, пройшла повз вулиці і будинки, повз почорнілі від зими дерева і вмерзлі в путівці автівки. Майнула серед клаптів сірих хмарин, серед приречених на вічність, проржавілих, вагонів. І застрибнула у моє вікно...
...я запропонував їй чаю, ми сиділи і складували до купи паззл з шматків минулого і майбутнього. Пили чай і дивились у вікно. Вона розкидала білі квіточки по деревах що росли біля вікна, а я дав їй цигарку... потім ми мандрували артеріями вологого міста і мінялись словами...
зрештою слів не залишилось...
iнша весна
© Copyright: Томас Деяк, 2008
Свидетельство о публикации №208082100135
Свидетельство о публикации №208082100135
Рецензии